Розділ 2

Катя повернулася додому. Надія Володимирівна, запитала невістку, як та себе почуває та чи буде вона їсти. Катя вічливо відмовила та сказала, що добре себе почуває, лишень хоче трішки відпочити. Свекруха не стала набридати  невістці, тому відпустила її відпочити, а сама відправилась на кухню. Дівчина зайшла до кімнати, озирнулась на вколо. Все було так, як за життя Романа.
Велике двохспальне ліжко, свіжа застелена постіль неймовірно пахла на всю кімнату, певне свекруха змінила  кондиціонер - подумала Катя.
 Велике дзеркало в кутку кімнати,як раз біля вікна з якого яскаво світило сонечко. Кімната була повна сонячного тепла. Промінчики сонця так і насолоджувалися б затишністю цієї кімнати, аби Катя не закрила вікна сірими, товстими та важкими  шторами. Їй не хотілося ні страв свекрухи, ні промінчиків сонця. Вона мріяла  лише хоча б ще раз обійняти свого коханого. Катя лягла на ліжко накрилася ковдрою та легенько обійняла свій животик. Хотілося заплакати, але жінка не дала волю сльозам. Вона далі роздивлялась кімнату. Збоку ліжка стояла велика шафа. В ній досі зберігалися Романові речі. Вони досі зберігали його аромат. Катя шаленіла від його аромату ...
Біля шафи стояв туалетний столик, білий, як сніг. Там досі стояли парфуми подружжя. Між ними був і той неперевершений аромат. Так, саме той, який зводив з розуму його кохану. Столик був повністю заповнений. Роман хоч і був постійно зайнятий, просто обожнював  дарувати коханій подарунки. Він кохав у ній все. Дівчині  особливо личила матова червона помада. Вона обожнювала її. Катина посмішка доповнювала образ. Дівчина виглядала неперевершеною, а Роман відчував себе біля такої красуні найщасливішим  в світі.
Катерина так поринула в спогади, що й не помітила, як провалилася в міцний та спокійний сон. Вона була щаслива  снам.
Полюбляла коли коханий приходив до неї. Вони обговорювали, що робитимуть в майбутньому, коли він навітається додому, коли дадуть відпустку та ще багато цікавого. Але сьогодні сон був особливий. Це була перша зустріч.