Встань з колін
Розділ 1
Частина І
Щасливе дитинство
(Чи ні?)
Катерина
Закінчувалась чи то зима чи життя. Катерина поливала гіркими сльозами свіжу присиплену легесеньким, пухнастим шаром білого снігу могилу чоловіка. Довго вона проливала сльози. Маленькі, прозорі краплинки стікали по її білосніжному обличчі, залишаючи після себе чорні плями від косметики.
- "Аби можна було б залишитися біля тебе рідненький мій, але ти не пішов від мене просто так. Ти залишив мені частинку себе. На привеликий жаль не встигла тебе про неї сповістити раніше, тому скажу зараз."
- Романе, я вагітна. Я ношу твою дитину...
Йшов шостий тиждень після похорону Романа. Щотижня жінка провідувала Романа. Іноді приносила смаколика.
Постійно розповідала чоловіку, як ідуть її дні, як сумує за ним, як справи в їх спільної дівчинки, що говорять лікарі... Ці розмови давали їй полегшення. На її душі коїлося щось не зрозуміле, тому прихід на кладовище був єдиною розрадою. Жінка знала, що приходити на кладовище вагітною не варто, але вона вірила, що чоловік не зашкодить Мії.
- Так , любий, я обрала імя для нашої дівчинки. Я думаю, тобі сподобалося б. Ти завжди хотів доню. Обіцяю, я тобі її народжу.
#1738 в Сучасна проза
#5668 в Любовні романи
#2374 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 25.11.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
