Глава 19

Я ще не встигла зайти до корпусу, як зрозуміла — тепер усе інакше. Погляди. Уважні й пристальні. У всіх на устах — вчорашній концерт. Мій виступ. Моя непритомність. І — Бондар, який виніс мене зі сцени, як у фільмах.

— Боже, Юль, ти просто вибух! — Алла накинулась на мене, щойно я з’явилась у холі — Я цілу ніч сторіз переглядала. У TikTok уже мільйон переглядів відео, де ти співаєш з Максом!

— Ти — легенда, подруго — засміялася Карина — Ось, що значить "пішла на концерт" і повернулась зіркою!

Я відчула, як щоки налились рум’янцем. Усередині — то радість, то тривога. Це все було надто нереально. Наче не зі мною.

— Як ти себе почуваєш? — спитала Алла, глянувши з турботою.

— Та… нормально вже — Я знітилася — Просто вчора було занадто багато емоцій.

— Та ти ще й герой мемів — Хихикнула Карина — Але тих, де тебе обожнюють!

Заспокоювало, що подруги не заздрили. Вони пишалися мною. І це гріло.

Пара минула, але я ловила на собі погляди — хтось підморгував, хтось сором’язливо посміхався. Викладач навіть звернувся до мене:
— У нас тут тепер зірка першого ряду.

Я засміялась, намагаючись не провалитись крізь землю від сорому й щастя одночасно.

А потім завібрував телефон. Повідомлення від Макса.

"Привіт. У мене для тебе новина. Хочеш дізнатись першою?"

Моє серце зробило сальто. Пальці миттєво застрибали по клавіатурі:

"Звісно хочу!"

Його відповідь змусила мене закричати. Добре, що я була вже на перерві.

"Нам запропонували зняти кліп на нашу пісню."

Я ледь не знепритомніла. Підскочила, схопила Аллу й Карину за руки.
— Дівчата!!! Я в кліпі! З Максом!!

— Що??? — Вигукнули вони в унісон — Юля, ТИ ШОСЬ НАМ НЕ ДОКАЗАЛА??

— Та я сама собі не доказала — Хрипко прошепотіла я — Але це правда.

Решта дня пролетіла в якомусь тумані. Я розривалася між студентськими завданнями й спробами не розпливтися в усмішці щоразу, коли згадувала повідомлення від нього.

А вдома… вдома було ще краще. Мама відкрила двері з телефоном у руках.
— Юля! Ти в новинах! Тебе показували в сюжеті про концерт!

— І в TikTok, до речі — Додав тато, гордо посміхаючись — У тебе талант, доню. Ми пишаємось.

Мене обійняли. Мама навіть пустила сльозу. Уперше за довгий час я відчула, що вони дійсно бачать у мені щось більше, ніж просто дитину з мріями.

Увечері, коли я лежала у своєму ліжку, закутана у ковдру, з телефоном на животі, знову написав Макс.

"Знаєш, ти тримаєшся краще, ніж деякі досвідчені артисти. Якщо так піде далі — скоро мені доведеться у тебе в кліпі зніматись"

Я засміялася. Цей флірт був милий. Але приємний.

"Я серйозно намагалась не впасти знову, як на нашому найпершому виступі, коли прочитала твоє повідомлення про кліп "
"Добре, що не впала. Але якщо що — я поруч "

Я затримала палець над клавіатурою, не знаючи, як відповісти. А потім вирішила, що просто напишу, як є:

"До речі… ми весь час пишемо тут. Може, обміняємось номерами?"

Відповідь прийшла майже миттєво.

"Чекав, коли ти запропонуєш 093..."

Я машинально внесла його номер в контакти, підписавши: Макс Бондар 😍💓
Серце билося десь у горлі.