Ніка прокинулася першою.
Взяла пакети і почала розкладати речі для їхніх призначених місць.
Вероніка причесалася, вмилася, переодягнулася.
Пішла на кухню готувати сніданок.
Вирішила приготувати бананові млинці.
Прокинулася мама.
-Добрий ранок, доню.
-І тобі.
-Що готуєш?
-Бананові млинці.
-Що тобі вчора тітка купила?
-Багато чого. Одяг, взуття.
-Дороге певно?
-Ну... так. Але тітка сказала, що їй не шкода.
-Розумієш... Ми не в змозі заплатити їй за ці подарунки...
-Але, вона сказала, що безкоштовно.
Орися підслухала розмову, і була дуже зла на Валю.
Тому вона вирішила зайти на кухню, щоб розмова їхня закінчилася.
-Привіт, народ!
-І тобі добрий ранок.
-Що готуєш, Ніко?
-Млинці бананові.
-До речі, сьогодні, Ніко, у нас продуктивний день! Ми йдемо знову на шопінг. Бо я забула про смартфона і косметику.
-Дякую. Я обов'язково піду!
-Валечко, тобі також купимо щось. Дам тобі грошей, підеш щось купиш.
-Та ні не треба. У мене все є.
-Ну як знаєш.
Після сніданку, Ніка пішла одягатися.
-Тітко, йдемо.
-Іду, іду.
Приїхали у той самий торговий центр, де є все! Від одягу до їжі.
-Пішли по новий телефон. - запропонувала Орися.
Ніка вибрала новенького айфона, який нещодавно в моді.
-Ціна? - запитала Орися, кидаючи погляд на продавця.
-Шістдесят тисяч гривень.
-Оригінальний? Чи підробка?
-Звісно оригінальний! За підробку ви б сплатили двадцять тисяч!
-Ніко, тобі подобається?
-Так!
-Беремо! Запакуйте нам! І навушники також.
-Все буде зроблено!
Вийшли з магазину задоволеними.
-Нікусь, може у вітрину косметики?
-Гаразд.
Ніці запакували брендову косметику.
І пудри, і тональні засоби, і хайлайтери, і блискі для губ, і міцелярну воду, шампуні...
-Скільки з нас?
-Сім тисяч гривень.
-Так дорого?
-Бо косметика від відомої оригінальної фірми!
-Я заплачу готівкою.
-Нас влаштовує. - сказала продавчиня.
Вийшовши з торгового центру, тітка сказала, що пора до дому.
Ніка глянула на часи, було 13:00.
У неї був час, щоб переодягнутись, і встигнути до Тохи.
Прийшовши до дому, тітка взяла смартфон Ніки, і почала його налаштовувати.
Тим часом Ніка переодягнулась, заплела два колоски.
-А ти куди, доню? - запитала мама.
-Та так... Погуляти.
-Сама?
-Ну так... Бо таке гарне місто!
-То йди.
Орися гукала з кімнати:
-Готово! Ніка тепер айфон твій!
-Дякую, тітонько!
Ніка поклала телефон у нову сумочку і пішла.
У парку вже чекав Тоха.
-Привіт, ти сьогодні неймовірна!
-Дякую. До речі, у мене вже є новий телефон, можу дати свій номер.
-О, круто! Продиктуй.
Ніка продиктувала, Тоха з усмішкою записав, був щасливий, що познайомився з такою гарною дівчиною.
-То на каву?
-Не відмовлюсь. Бо у мене такі продуктині дні у шаленому ритмі. - згадала Ніка слова тітки.
Поки Ніка з Тохою пішли у кав'ярню, я вам розповім про тітку Орисю.
Як ви знаєте, це двоюрідна сестра мами Ніки.
Орися працює у відомій компанії мобільної мережі.
У неї зарплата висока. Тітка задоволена свою десятилітньою працею!
Все, повернемось до Ніки і Тохи, які якраз уже попивають каву.
-А ти сама звідки? - запитав хлопець.
-Я... з села Адамівки... - дівчина соромилася казати у столиці, що вона з села.
-А ти ж тут живеш?
-Так, назавжди!
-А яке у тебе хоббі?
-Малювання! Маю записатися у школу мистецтв.
-Круто!
-А ти чим займаєшся?
-Футбол. Обожнюю!
-Та всі хлопці його люблять. - засміялася Ніка.
-А можна відверто?
-Так...
-У тебе є хлопець? Просто ти мені так подобаєшся! Я з першого погляду у тебе закохався!
-Ні нема'. Ну...
-Будеш моєю дівчиною?
-Давай спробуємо.
-Ти найкраща! Дякую, що не відмовила! Може підемо прогуляємося?
-Давай.
Чотири години прогулянки з Тохою.
Здається Ніка закохалася...
Вона відчувала себе впевненною біля хлопця, з ним було весело, цікаво.
Ввечері хлопець провів Ніку до дому.
-Я тебе так люблю. - обіймаючи Ніку сказав Тоха.
-І я тебе...
-Нікуся. ти тільки моя!
-Твоя. Все бувай мені до дому...
Тоха поцілував у губи Ніку, вони попрощалися і поросходилися.
Любовь не легко доступна
любовь одна
любовь единственная
любовь навсегда...