Віщий сон

Дівчата домовилися про зустріч на 17-ту ,але Марина, як завжди, запізнювалася. Зайшовши до кав'ярні, обрали столик і зробили замовлення. Кава тут найсмачніша. Дівчата завжди збираються саме в цій кав' ярні, адже випічка смачна тільки тут, кава запашна і працівники люб'язні. А ось і Марина.

- Вибачте, запізнилась на маршрутку.

- Та нічого, ми вже звикли, - сказала Оля, і всі засміялася.

Планували святкування подруги. Олені, через три дні, буде 19. Чудовий вік, молода, гарна, все життя попереду. Влітку, в такому віці, будь який день особливий, а день народження тим паче. Поговоривши, дійшли до того, що будуть святкувати на березі річки в рідному селі Олени. Там такий краєвид, ще й покупатися можна. Хлопців і запитувати не будуть, все вирішують дівчата і крапка.

Оля та Марина це найкращі подруги Олени, ще й однокласниці. Вони товаришують з першого класу. В дівчат планувати день народження одна одної це традиція. В усіх трьох дні народження припадають на теплу пору року. Одна тільки Юля народилася взимку, це четверта дівчина з їхньої банди. Познайомилися вони недавно, але дружать, немов знайомі вічність.

Олена зателефонував Юлі пізно ввечері. Не дивлячись на те, що знайомі вони всього два роки, але з Юлею дівчина могла говорити про все, а з однокласниця и якось не виходило.

- Лєнчік, що сталося? Чому так пізно?

- А ти що, спиш вже? - засміялася Олена.

- Та ні, просто не чекала. То що там?

- Та розумієш, у мене якесь дивне відчуття. Мені здається, що щось станеться, тільки не розумію що.

- Лєн, ну ти чого? Це вже, мабуть, вік, - засміялася Юлія.

- Ой, не починай. Ще й Руслан якийсь дивний. Немов приховує щось.

- Руслан? Може він хоче освідчитись?

- Та ні, точно ні, ми про це говорили. Тільки після закінчення навчання.

- Тоді не накручуй себе. Все буде добре.

До дня народження залишився один день, Олені зателефонувала Юля і сказала, що не зможе приїхати. Захворіла бабуся, потрібно допомагати вдома. Дівчина засмутилася, вона дуже чекала на Юлю, потрібно було поговорити, але не вийшло.

Починалося все як завжди, приготування на дівчата, а хлопці займалися вогнищем. Все було добре, от тільки Руслан був не такий як завжди, щось сталося і Олена це бачила.

Перший тост, другий, на вулиці було спекотно і вино швидко дало про себе знати. Дівчина вирішила, що саме зараз потрібно поговорити з хлопцем, тому попросила його піти з нею прогулятися.

Гуляючи берегом річки вони мовчали. Олена не знала як почати розмову, а хлопець йшов не піднімаючи очей. Дівчина не витримала:

- Скажи, що сталося? Що з тобою?

- Про що ти? Все добре сонце, просто настрою немає.

- Чому? Настрій не може зникнути просто так.

-Може, у мене так точно. Будь ласка, не чіпай мене цими питаннями. Все добре, правда, просто немає настрою, не знаю чому.

- Дякую, що привітав таким подарунком. Я вже давно помітила, що ти дивний. Нічого не кажеш. А сьогодні взагалі. Юля не приїхали, ще й ти... Взагалі, не день, а чума якась.

Після цієї фрази Руслан почав кричати:

- Ти хочеш знати що сталося? Хочеш? Я тобі скажу, тільки давай без істерик.

- Чому ти психуєш, заспокойся.

- Ні, я не можу бути спокійним зараз. Я зрадив тебе. Ось чому і мене немає настрою.

- Що? Що ти зробив?

- Зрадив!

Олена не відчувала землі під ногами. Голова паморочилась, а серце билося не так як завжди.

- Чому? Навіщо ти так?

- Тому що я був п'яний. Я сам не розумію як так вийшло. Але вийшло.

- Я не хочу більше нічого чути. Йди.

- Ось саме тому я й не хотів нічого говорити, знав, що буде така реакція.

- Серйозно? А ти що думав, я дякувати за зраду буду? Не хоче тебе бачити.

Хлопця та дівчини давно вже не було і друзі почали нервувати. Марина хотіла вже йти шукати їх, але тут побачила Руслана :

- Де Лєна?

- Вона пішла додому.

- Як це пішла? Що сталося?

- Нічого. Просто стало погано без вина. Не паніку, може повернеться. Йдемо вип'ємо.

Марина хотіла піти пошукати Олену, але її покликала Оля і сказала, що Олена написала їй. Друзі відпочивали далі, але вже без подруги. Все було добре.

Наступного дня до Марини зателефонувала Тамара Ігорівна:

- Мариночко, Оленка в тебе?

- Ні, а чому вона має бути в мене? Вчора вона дуже рано пішла, погано себе почувала.

- Після того, як вона пішла вранці, я її не бачила. Зателефонував до Руслана і, він сказав, що ви разом.

- Не розумію навіщо він так сказав. Вчора я в нього запитала, чому він повернувся сам і він відповів, що Олені стало погано і вона пішла додому.

- Навіщо він мене обманув? Я не розумію що відбувається.

- Не нервуйте. Зараз все дізнаюся.

Марина згадала, що Оля казала про повідомлення, яке вчора подруга надіслала саме їй. Написала дівчині, та вона не відповідала. Почала дзвонити, також відповіді не було. Вирішила, що треба йти. Підійшовши до будинку, дівчина побачила як Оля виходить за двір.

- Привіт. Ти чому не відповідаєш?

- Ой, привіт, ти мене налякала. Не бачила, мабуть телефон вимкнений.

- Ти казала, що Олена вчора писала тобі, можеш показати повідомлення?

- Блін, ні, я вчора почистила телефон, все видалила. А що сталося?

- Лєна зникла. Вчора вона так і не прийшла додому, маса дзвонила сьогодні. А Руслан сказав, що вона у мене.

- Дивно, де ж вона?

- Не знаю. Можливо вони з Русланом вчора, все ж таки, зустрілися і вона у нього? Давай сходимо?

- Ні, вибач, у мене справи.

- Які справи? Наша подруга зникла. Потрібно шукати.

- Не драматизуй. Вона у Руслана. Це точно.

Марина не знала, що робити. Вирішила зателефонувати до Юлі:

- Привіт Юль. Олена не дзвонила?