Всесвіт у віршах

Мої віки

Тане серце, мов віки, палає полум'я століть,

Мене не спасе ні ти ні доля, в безодні я потону.

Як тінь від свічі, згасає надія,

І душу скорбота обіймає, мов туман.

 

В очах твоїх бачу холодну глибину,

І в серці моєму – вічну зиму.

Ніщо не зігріє, ніщо не врятує,

Лише спогади будуть зі мною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше