Всесвіт у віршах

Туга

Сонце моєї душі, як зірка далека,

Світиш крізь хмари, таниш мої леда.

Муки й сльози, як дощ осінній,

Поливають серце, в'януть квіти мрій.

 

Кара моя, чи то вирок, чи дар?

Ношу тебе, хоч важко, як хрест на плечах.

Та вірю, що зійде світанок ясний,

І біль забудуться, як сон у ночах.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше