Всесвіт у віршах

Політ мрій

Сиджу біля вікна, мов пташка в клітці,

Дивлюсь, як вільно в небі птиці мчать.

І серце б’ється в такт їхнім крильцям,

А я сиджу й сумую, хочу літати.

 

Чому ж я прикута до землі?

Чому не можу з вітром полетіти?

І поглянути на світ з висоти,

І всі турботи й смутки позабути.

 

Мрію про небо, про хмари білі,

Про сонце тепле, про вітер у волоссі.

Про те, як крилами обійму світ,

І забуду про всі свої недоліки.

 

Та все ж, я вірю, що прийде той час,

Коли і я здіймусь над землею вгору.

І полечу назустріч своїй мрії,

І буду щаслива, вільна і легка.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше