Всесвіт у віршах
Нетака
Вона була не схожа на інших.
Чомусь всміхалася всім завжди,
Наївна й щира, мов дитинка мала.
Ніколи не лякалася біди.
Її душа, немов прозоре дзеркало,
В ній сяяло добро й теплота.
Не знала вона підступів й обману,
Вірила в щирість й доброту завжди й сама.
Її життя - це казка, сповнена див,
Де щастя й радість ллється, мов ріка.
Вона не знала горя й сумування,
І завжди дарувала людям тепло й сяйво.
Дехто вважав її трохи дивною,
Не такою, як всі, не з цього світу.
Але вона не звертала на це уваги,
Їй байдуже було до чужих слів і думок.
Вона жила своїм життям, вільно й щасливо,
Даруючи людям радість й тепло.
І хоча вона була не схожа на інших,
Її любили всі, хто її знав.
Відредаговано: 27.07.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
