Всесвіт у віршах

Віки

Минають віки, мов хмари пливуть,

Вчені шукають відповіді знов,

Звідки ж беруться ці чари,

І де ж розгадка людських почуттів?

 

Любов і лють, печаль і радість,

Страх і відчай, ніжність і туга,

Все це в людській душі таїться,

І віками мучить й терзає нас.

 

Філософи шукають сенс життя,

Поети оспівують красу,

Таємницю людської природи,

Розкрити й досі не судилося.

 

Чи це дар божий, чи кара,

Чи гра природи, чи закон,

Ніхто не знає, що ховається,

В глибинах людських почуттів.

 

Можливо, колись ми знайдемо,

Відповіді на болючі питання,

А зараз це лише таємниця,

Що буде вічною загадкою.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше