Море, спокійне, мов дзеркало гладке,
В ньому небо синє відображається.
Чайки білі над ним кружляють,
Співом своїм душу тішать.
Бриз морський ледь лоскоче обличчя,
Солоним запахом наповнює груди.
Хвилі лагідні шарудять піском,
Забуття й спокою обіцяють.
Море кличе, манить до себе,
Зануритися в його обійми просить.
Від проблем людських і турбот забути,
В його глибинах щастя й спокій знайти.
О, море прекрасне, чаруюче,
Ти даруєш натхнення й сили.
У твоїх обіймах я знаходжу себе,
І душа моя від щастя тане.
Відредаговано: 27.07.2024