Життя буденне, мов ніч без зірок,
Не вгадаєш, де грім, де вибух.
Страх і пітьма, мов зловісний морок,
Вже не знаю, що таке щастя й спокій.
Життя чи смерть? Вже не можу збагнути,
Лише одне мене тримає - кохання.
Воно, мов світло в темряві, рятує,
Дарує промінь надії й натхнення.
А десь поруч живе людина без коханого,
На волосині життя йде й балансує.
Питання вічне: жити чи померти?
В душі розпач, сум і безнадія.
Але пам'ятаю, треба не здавайсь!
Життя прекрасне, хоч й часом буває і жахливим.
Боротись, шукати, вірити і не здаватись,
І щастя обов'язково знайде, мов сонячний промінчик.
Кохання й віра - ось крила надії,
Щоб злетіти над темрявою.
Віра, у завтрашній день,
І життя знову засяє барвами життя.
Нового життя…
Відредаговано: 27.07.2024