Дві душі, що віру втратили,
В кохання щире й справжнє,
Раптом зустрілися, мов квіти,
І розцвіли весною.
Струм пронзив їхні тіла,
Іскри в очах зажевріли,
Щастя палке й бажання щире
В них раптом зародились.
Розгублені й щасливі водночас,
Слова шукають, мов скарби,
Але очі мовлять все без слів,
Про почуття нове й прекрасне.
Карі та зелені, мов зорі
Відредаговано: 27.07.2024