Розділ 5

— А де голки і нитки?

— М?

— Мені шити подобається, а тут особливо немає чим зайнятися.

— У краю коридора комора, там і одяг і тканини і усяке начиння.

Я попрямувала до вказаної кімнати. Купа сувоїв, цілий ящик ниток, голки будь якого розміру, різний одяг, на очі потрапила довга сорочка, її власник був приблизно одного зросту з Стефом. Проте варто було мені взяти сорочку у руки, як знайшлася інша проблема. Шили одяг на чоловіка доволі тілистого, Стеф у цій сорочці буде як останній сірник в коробку. Це можна виправити, але ідея вишити йому вишиванку відкладається. 

Відрізала шмат полотна і вибрала кільце великого діаметру, нитки треба різних відтінків зеленого і коричневого, ще червоні, білі, рожеві і чорні для пташок та квітів. Повернувшись до вітальні роблю нариси гілок з квітами і пташками. Роботи вистачить на кілька днів. Всідаюсь у крісло, дракон вже кудись заропастився. Перші стібки лягають рівно різні техніки поєднуються для створення однієї картини коли самі гілки набули колір я нарешті відірвалась від роботи. Піднімаю голову, а Стеф стоїть наді мною нахилившись до мого рівня.

— І довго ти тут стоїш?

— Вже вечоріє. Я кілька разів до тебе підходив, але на звуки ти не реагувала, тому я вирішив не виривати тебе з трансу. То як, ти сьогодні вечеряти збираєшся?

— Залежно з того, що там.

Він випрямився і хмикнув.

— Судячи з того, як ти накинулася на суп, то тобі сподобається. Таке готують зазвичай у степах. І забув тебе попередити, м'яса я не їм, тому його у мене немає, якщо буде вже справді м'ясного не вистачати, то скажеш мені.

Тьху ти, він що, справді веган? Але ні, Стеф яйця їсть, значить скоріш за все проблеми з травленням, це ж середньовіччя, які вегани. До речі, вегетаріанці ж їдять тільки рослини, то як тоді пояснити гриби в їх раціоні? Треба буде поприбирати, або приготувати щось, бо виходить, що я просто на шиї в Стефа сиджу. Чим же це люди з нашого виміру такі цінні, що він повністю мене забезпечує?

Знизу пролунав гучний гуркіт. Я збігла сходами на перший поверх, а мені просто під ноги гепнувся чоловік у масці, два його побратими вертіли головами, а потім поступились в мене.

— Що це було? — просипів повалений, а потім теж здивовано на мене вилупився.

— Та ну, вона не могла б цього зробити...

Той що говорив раптом сіпнувся і ткнув мені за спину.

— Забирайтесь звідси, поки ще можете зробити це самотужки — Стеф поклав руку мені на плече і вийшов на перед.

Раптом він виставив руку і усіх трьох перетягло за двері і некликані гості рвонули у сторону міста.

— Це справді працює! Потужніше за будь яку книгу заклинань.

І це все на що він здатний? Ну типу а де армагедони і все таке.

— Я не хотів їм шкодити, але переміщувати живих істот за допомогою магії, це вимагає дуже багато мани.

Він що, думки читає? Та ну ні, це вже занадто навіть для дракона. Стеф махнув мені рукою і пішов сходам нагору.

— Це були оті самі непрохані гості про яких я казав, сподіваються, що тут нікого немає і можна чогось нагребсти. Зазвичай вони більшими групами збираються. Зазвичай я їм не показуюсь, бо можуть і ловців покликати, а це зайва морока, або узагалі золотих. На минулому місці так і трапилось, накапали золотим і ті намагались мене викурити — він похитав головою — Іноді, їхня тупість мене просто вражає.

— А як я можу тобі платити за забезпечення?

— Скоро прийде нова робота і просто твого існування буде досить для оплати, якщо треба буде у чомусь допомогти то я попрошу.

Цікаво, ким він працює? І добре що він не з тих людей, які через его не можуть попросити допомоги, принанні я дуже сподіваюсь, що він не з них.