"Крихітна" таємниця

Узагалі Квіт знав не усю правду про Тено. І Тено було прийняте рішення, розказати її малайору коли вони повернуть Рубі додому. Так так, вже на наступний ранок Квіт знайшов об'яву про розшук малайорки, за яку до того ж назначили винагороду. Рубі умить повернула віру в хороших людей і веселим підстрибом ішла поряд з Тено. Квіт тримався на відстані, після отримання шрамів на обличчі він почав викликати в жителів благополучних кварталів різкі приступи паніки і бажання дати драла.

Тено постукав в двері. Йому відчинив доволі приємний чоловік середніх літ, Рубі одразу повела в дім жінка, щось тараторячи. Чоловік узяв гаманець і почав відраховувати нагороду. Пал'є здогадувався, що Рубі додому приведе саме цей бертець. Усі казали, що він вміє знаходити спільну мову з рибохвостими, ще й якимось дивом приручив те страховисько з таверни старого Данно, грозу вулиць, який тримав в кулаку весь піратський квартал і від самої тіні якого мочились в штани молодші гвардійці, Геркулеса малайорського розливу, можна сказати. І Пал'є сам бачив, як той лащився до цього фарбованого як кошеня. Хлопець стис монетки в кулаку, подякував і мало не пританцьовуючи пішов вулицею. Пал'є визирнув в вікно і проводив хлопця поглядом, сподіваючись розглянути малайора краще. Бо тоді від страху так і не роздивився.

Насправді, не такий вже і здоровий як кажуть, видно, що вуличний, подертий і охлялий, але не тої ж породи, що Рубі. У страху очі великі, як то кажуть.

Удвох Тено і Квіт зайшли в таверну і повернулись до кімнатки.

— Квіт. Це дуже важливо. Розумієш, я не зовсім той, за кого ти мене вважаєш — малайор вигнув брову — Принанні через те, що я не той, а та..

— Що?!! — Квіт глибоко вдихнув, в тисячний раз перевіряючи запах Тено, як він міг настільки помилитись? — Візарделька ти підгоріла! — в грудях почав зароджуватись рик. Малайор притис Тено до стіни — Просто поясни мені, навіщо?! Навіщо?! — він припідняв бертку за комір.

— Я боялась, що ти просто вб'єш мене! У цій країні, жінка нижча за статусом і... — вона схлипнула — так тобі не було б сенсу залишати мене в живих, а потім, сказати тобі правду я не наважувалась... Відпусти... — у малайора висунулись пазурі — Відпусти мене...

Квіт мало не швиргонув її на підлогу і швидко вийшов. Візардель насилу піднялась. Вхідні двері  надсадно хруснули. Бліда як примара дівчина спустилась сходами. Один з відвідувачів плеснув її по плечу.

— Нарешті ви стали справжньою родиною! Два роки ви голосу не підвищили!

Раптом Квіт ввірвався назад в таверну, підняв бертку, перекинувши її через плече. Та зіщулилась, не знаючи, чого чекати. Малайор посадив її на ліжко і міцно обійняв, почав щось шепотіти на вухо, але Тено не розуміла слів, думки заволік страх. Замозолена, вкрита подряпинами долоня лягля їй на щоку. Квіт заглянув у ромбовидні очі кольору золота, у яких зібрались сльози, а тоді торкнувся губами до лоба дівчини. Так вони просиділи дуже довго.

— А імена справжні?

— Справжні. У нас всі імена нейтральні.

— Прийшла зима коли не чекали — Квіт скривився.

— Зима?

— Це неважливо.

Насправді ж це було доволі важливо, взимку в малайорів прокидались яскравіші почуття, тому це був такий вислів, але Квіт боявся того, що відчував в цей момент, коли дивився їй в очі зовсім по новому, так, як не дивився ніколи. Малайор наважився і трохи нахилив голову, чекаючи, відповість Тено на його порив, чи назавжди обірве цю історію. Дівчина коротко поцілувала його в щоку. Мабуть просто не зрозуміла Квіта правильно, малайор сподівався, що вона не зрозуміла. Йому було жахливо ніяково, через свій вчинок і в той же час його переповнювали нові почуття до Тено.

— Мені здається, що я божеволію — ледь чутно пролепетала бертка.

— Не ти одна — хмикнув Квіт.

Урешті решт він не витримав очікування, різко підсмикнув їй підборіддя і нахилив голову, пересікаючи усі межі в своїй голові. Тено завмерла, не знаючи, що робити, але усе-таки відповіла на поцілунок. Хвилин через п'ять дівчина розірвала поцілунок і лагідно провела пальцями малайору від скроні до підборіддя. Той повільно розплющив очі і якось косо усміхнувся, дивлячись Тено у вічі. Бертка схрестила руки на грудях і відвернулась, а у відчинених дверях зібрались усі відвідувачі таверни.

— Е.... Я дівчина, якщо що.

— Тобто, як тільки він дізнався, що ти не хлопець, одразу поліз лизатись? — один з роззяв був явно на підпитку і малайора не побоявся.

— Ану забрались усі, швидко! Це не ваше діло! — Квіт підвівся і грюкнув дверима — І узагалі, не збирався я тобі шкодити.

— Угу, ти ледь мені гороло не розірвав своїми кігтями.

— Ви люди такі тендітні. І ці ваші поцілунки... З одного боку дивно, а з іншого..

— Замовкни! — вона густо залилася фарбою — Чого ти до мене узагалі поліз?

'