Зустріч з справжнім роєм.

Цей рій був просто величезний! Купа різних жуків і дві королеви! Ну і тут ще:

[ Пора валити королеву! ] Вигукнув у мене в голові Дю і я відчула, що втрачаю контроль над тілом.

Чужа свідомість змусила мою потіснитись і прорвалась до пульта керування, а я просто стала стороннім глядачем. Моє тіло виконуючи вказівки Дю стало в низький старт, а коли жуки підійшли ближче зірвалось з місця виймаючи меч і використовуючи його магію для прискорення. І от, я бачу усі ті карколомні трюки Дю від першого обличчя! Королеву трясло, міцний меч з легкістю різав хітин, жуки об яких гасилась інерція відлітали на кілька ярдів. Адреналін тік по судинах а серце билося усе швидше! Я, точніше Дю, наніс завершальний удар і повернувся на початкову позицію. Я повернула контроль над своїм тілом, але бій вже розпочався, тому я побігла на зустріч химерам.

[ Не дякуй. Тепер ти будеш випадами показувати мені напрям для ривка. Спробуй. ]

Я зробила випад в напрямі химери, меч потягнув мене і проткнув груди мутанта. Це ж як магія! Хотілось захоплено підстрибувати на місці, але жуки нікуди не ділися, тому ноги в руки, меч в зуби і по життя мутантиків! Ууууууууу! Я не можу стримати захоплення! Я зробила замах і розрубала чергову химеру. А потім мені на очі потрапив Тено. Звідки у нього з'явились крила!? Потім, все потім.

Удар, ухилитись, випад, і одразу новий удар безкінечний танець, помилка в якому може коштувати життя. А найгірше, що почав з'являтись біль. Ну звісно! Дю використав мене на повну котушку! Як своє тіло, гнучке, спритніше і сильніше, тобто на мене чекають порвані зв'язки і крипатура. Але, думаю, що вбивство королеви того коштує. Бій тривав, а сили були не нескінченні. Я ледве встигала реагувати на рухи химер. Дю по трохи забирав контроль знову, але рано чи пізно... І от це рано чи пізно наступило і я впала на землю. Сили підвестися не було. Химери скінчились і на мене перло кілька жуків.

Але раптом мене оточило кільце вогню. Через полум'я я побачила силует малайора, котрий звився в стрибку і заскочив на спину богомола, вправним рухом відірвавши йому голову. Комаха продовжувала атаку, але це тривало не довго. Проте рибохвостий вже впорався з наступним супротивником ще до того як богомол перестав смикатись..

У мене не галюцинації? Він, що? Захистив мене? Ні, ну я точно щось не розумію!

Люди перемагали. Що ж, я зробила не мало. Хоча, це не моя заслуга. Вогонь розвіявся, а до мене підійшла Лора.

— Тільки ти з Квітом лишились. Ава сама вирішила повернутись поки не пізно, Далі отримав смертельне поранення, Норгата я не можу знайти, а Тено — вона тремтливо зітхнула — заражений скверною.

— Не хороніть нікого заживо — рявкнув рибохвостий, який підійшов до нас тримаючи на руках Тено. Крила у хлопця зникли, може то здалося? — Мені треба скальпель, голка з ниткою і полин.

— Ич чого захотів, скальпель! Тут таким і не пахне.

— Не чіпляйся до слів. Рана серйозна, не можна гаяти часу. Снодійного чи знеболювального у вас теж немає, я так розумію.

— Немає.

— Головне, що є полин. Ніж і голка з ниткою є у кожного.

Він попрямував до видніючихся наметів. Я зі стогоном підвелась і пішла за ним слідом.

Малайор поклав Тено на землю, вийняв з наплічника усі потрібні інструменти. Обвів намет поглядом і узяв флягу. Промив ніж і почав операцію. Я вирішила за краще відвернутись. Занадто багато було крові, навіть без операції. Лора поставила на вогонь чарку з плином і водою. Тено тихо шипів, усе таки його буквально різали без амнезії. Урешті решт він закричав на весь голос. Рибохвостий тихо сказав йому щось бертською.

— Усе. Лора, ти ж цілитель...

— Я можу лише залякувати незначні ушкодження.

— Ніхто не просить тебе робити щось надзвичайне, просто залікуй поріз і все.

Лора приклала долоню до рани, а коли забрала то лишився лише світлий шрам, майже не помітний на шкірі Тено. Лускатий крім всього наклав перев'язку. Тено згорнувся клубком і час від часу конвульсивно здригався. Тобто про полин знає не тільки Дю? Я дивилась на малайора, який вимивав руки.

— Звідки ти знаєш, що полин допомагає?

— Мутанти, коли заходили в зарості полину на полі бою втрачали орієнтацію. Плювки жуків не спричиняли цій рослині шкоди, до того ж жуки втрачали зв'язок з королевою. Тому будемо чекати і сподіватись, що він справді діє — малайор сів поряд з хлопцем і поклав долоню тому на плече — До того ж, у нього ішла кров. Після зараження цього не може бути.

[ Рибохвостий просто геній! Навіть я діяв по принципу "полин лікує все", а він робив висновки відштовхуючись від своїх спостережень. ]

— Страх за життя дорогих нам людей відкриває в нас невідомі досі сили — тихо сказала я. Малайор різко обернувся в мій бік, у мене якщо чесно всередині все похололо. Тупо було сподіватись, що він мене не почує.

Тено сів і притулився до боку лускатого. І тут в намет ввалився чоловік в шкіряному обладунку.

— Барі, іди поглянь! У Лори аж троє вижили! Вперше! — несамовито заволав він.

— Це вже котра в неї група? П'ята, здається. Тільки не повбивай їх по дорозі до ущелини — другий був значно тихіший.

Я налякано відсахнулась. Увірвались тут без жодних попереджень. Рибохвостий люто на них зиркнув і від його розгніваного погляду чоловікам різко захотілося покинути наш "дружній" намет. От як у малайора так виходить?