Хлопчик і монстр

В таверну буквально ввалились хлопець і малайор. Останній обпирався на Тено і от-от мав зомліти. Хлопець завчасно накинув плащ малайору на плечі і закрив голову каптуром, щоб ніхто не бачив його обличчя. Зі сторони здавалося, що житель вод просто перебрав хмелю, що було не рідкісним в піратському квальталі міста. Цей квартал виходив до моря, тут не було жилих домів, лише таверни, трактири, магазини і порт.

Поки вони діставались міста малайор ще тримався, але коли вони дійшли до портової частини поселення останні сили почали його покидати. І от, варто їм було дійти до стійки, як у лускатого підігнулись ноги, Тено ледь не впав під його вагою. Дівчина за стійкою лише похитала головою, треба ж так упитись! Коли Тено з пихтінням почав підніматись зі своєю "ношею" сходами, то у залі почулись сміх і перешіптування.

— От же ж. Упився, а дитя тепер надривається.

— Ти подивися на своє "дитятко" запакостило тією гидотою волосся і ходить радіє.

— Розумний не буде за малайором хвостиком бігати.

— А може рибохвостому зле?

— Не буває їм зле, упився, кажу ж вам...

Тено грюкнув дверима і посадив малайора на ліжко. Той підняв втомлений, винуватий погляд, наче вибачаюсь за те, що сталося щойно. Хлопець обійняв його.

— Все буде добре, ер. Ми з Вами і не з таких задів вибирались.

Хлопець заглянув йому у вічі. У малайора були гарні витончені риси обличчя великі очі були лазурного кольору. Уздовж вилиць простяглось кілька червоних плямок. Сам Тено був високого зросту, але кістлявий. Обличчя правильної форми, риси дещо екзотичні. Очі мали мідно-золотий колір, волосся заплетене в косу до лопаток пофарбоване в бірюзовий.

Малайор ліг і одразу заснув. Тено нахилився до нього і легенько вщипнув за щоку. Так робили його батьки. Завжди, скільки він себе пам'ятає. Малайора цей жест спершу трохи дратував, але за кілька тижнів після їх знайомства він звик. Вони були разом більше року. 

Тено було п'ятнадцять, коли він приєднався до команди моряків, але через пів року на їх корабель напав морський змій. Хлопець відчайдушно боровся і поранив змієві око. Наполовину осліпла тварина ще більше озвіріла. Намагаючись врятувати життя, своє і команди, він розвернув китобійний гарпун і влучив дракону в голову. Але звір вижив і розтрощив корабель вщент. Більшість встигли забратись в шлюпки, але Тено потрапив у воду. Він тримався за уламок дошки і гріб до берега у льодяній воді. Нещасний опинився у незнайомому місті і забрів до першої ліпшої таверни. Він мив палуби кораблів, щоб мати хоч трохи грошей. Через кілька днів у нього почала проявлятись магія. Коли він злився, то уся вода поряд з ним вкривалася хвильками. Сила почала вириватись з-під його контролю і після кількох інцидентів на Тено оголосили охоту. Намагаючись позбутись прокляття хлопець переривав усі бібліотеки та архіви. Він переховувався в закинутій халупі, проте одного разу до нього приперся малайор. Житель глибин тікав від відряду гвардії і просто намагався сховатись. Коли вони вперше побачили одне одного, важко сказати, хто злякався більше. Тено був у відчаї, не в змозі втримати все в собі він відкрив малайору душу. А той в свою чергу пообіцяв допомогти хлопцеві впоратись з магією. Чому він це зробив? Малайор сам не знав. Тено йому сподобався, до того ж лускатого зачепило за живе людяне ставлення до нього. Такий початок мала їх історія. Але за увесь цей час Тено так і не припинив звертатись до малайора на Ви і називати його ер (як сер, але для молодших тридцяти).

***

Тільки розліпивши повіки малайор одразу завертів головою, шукаючи Тено. Хлопець лежав поряд згорнувшись клубком і тихенько сопів. Зараз вони жили в тісній кімнатці для одного, розраховану щоб переночувати і все. Малайор поцілував хлопчину в лоба і обережно підвівся. Рефлекторно торкнувся лівого вуха, пальці наткнулись на вологу перев'язку. Свідомість посвітліла, але почувався він не дуже. Тено позіхнув, але щойно побачив малайора підскочив.

— Не вставайте так різко, ер! У Вас дуже мало крові! Сядьте, отак, я зараз.

— Це занадто, Тено. Все добре.

Голос малайора, раніше дзвінкий і чистий став хрипкий і грубий. Тено знічено опустив голову.

— Я зробив все, що міг, ер. Сподіваюсь, Ваш голос відновиться.

— Не варто так переживати.

Малайор повільно піднявся на ноги. Тено одразу дав йому склянку з водою.

— Бідолашний, ледь не надірвався учора.

Він кілька разів провів долонею Тено по спині. Хлопець випрямився і розправив плечі. Виглядав він переповненим енергією.

— Ер, загін зачистки виходить сьогодні, через кілька годин з північних воріт! Ми нарешті зможемо приєднатись! Цей раз ніхто не перевіряє і беруть усіх — він раптом спохмурнів — Але дорога може бути складною для Вас.

— Нас не погонять аж до пустки пішки. Посидіти в возі, що тут важкого?

Тено шморгнув носом і сховав руки в кишені. Малайор турботливо пригорнув його за плечі. Тено слабко усміхнувся і ткнувся обличчям малайору в груди. Хоч моряки казали, що рибохвості смердять, вони узагалі майже не виділяли запаху. Але від його друга зараз пахло мильним коренем, бо в нього була помита голова.

— Треба збиратись, ер. І швидко. Чим раніше вийдемо тим менш пильними будуть гвардійці, роздери їх кракен! — хлопець насупився.