Десь на узбережжі Довгого океану. Фортеця стіни якої омивають хвилі. Зала для дослідів.
Даора, ставна висока жінка з прямим темним волоссям роздивлялась зв'язаного малайора. Той сидів на стільці люто свердячи її поглядом. На вигляд йому було років двадцять три. Довге хвилясте червоне волосся наближеного до бордового кольору діставало нижче пояса. Створіння було схоже на людину, але уздовж зовнішніх сторін рук ніг і шиї і на боках була луска, вона також виблискувала на щоках і лобі. У кожного малайора вона була різних відтінків червоного, як і волосся. Крім цього вони мали лускатий хвіст з широким плавцем схожим на драконський і плавці на литках, від щиколотки до коліна і на руках, вік кисті до ліктя. Замість вух теж були плавці. Обличчя здебільшого було трикутним. Очі були усе можливих відтінків синього, від майже зеленого до фіолетового. Конкретно цей екземпляр був доволі міцним, по малайорським міркам. Для людей він був жилавий, але не більше.
— Фальт — звернулася вона до помічника — що ти знаєш про малайорів?
— Їм доступна лише магія вогню, вони можуть дихати під водою...
— Так от, вони пішли з холодних океанів, їх основною проблемою були косатки. Малайори знайшли вихід, вони ховались по щілинах, але, щоб стати меншими, вони позбулись захисту від переохолодження, тобто підшкірної жирової тканини. Тому магія вогню стала для них порятунком, тепер вони несприятливі ні до високих ні до низьких температур. Але потім вони мігрували до тепліших місць і з обіденного столу косаток потрапили на стіл для препарувань.
— Але якщо ви розберете його на інгредієнти, можуть бути проблеми.
— У морських напіврозумних прав менше ніж у риби, любий Фальт. Гей ви! — рявкнула двом підручним Даора — прив'яжіть його до столу.
Коли малайора, який оскаженілої виривався, надійно прив'язали до кріплень в пепарувальному столі жінка підійшла до нього і вставила пристрій для збору крові малайору в вену.
— У мене для тебе ділова пропозиція, ти пускаєш сльозу, а я не катуватиму тебе.
Той лише продемонстрував набір гострих зубів.
— Не хочеш? Тоді ми позбавимо нашу співочу пташку його голосу. Хм..
Жінка провела пальцями створінню по зябрах, а тоді різким рухом стисла шию з двох боків. Малайор спробував скрикнути, але видав лише шипіння.
— Ну, почнімо.
Даора узяла ніж. І одним точним ударом відрубала малайору вушний плавець.
Але у наступну мить істота вирвала хвостом ніж з її руки і розрізала мотузки. Малайор зіскочив на ноги, але похитнувся і впав на землю. Він втратив багато крові. І тут через вікно в кімнату забрався високий хлопець в накидці. Він перекинув ємність з малайорською кров'ю, у три стрибки дістався малайора і змахнув рукою. Кімнату затягло туманом. Хлопець допоміг малайору підвестись і притримуючи вивів з лабораторії.
Удвох вони швидко ішли коридором.
— У нас менше п'яти хвилин, ер! Потім доведеться знову чекати зміни вартових!
Хлопець стривожено глянув на блідого малайора.
— Вибач, що втягую тебе в це, Тено.
— Цього разу я винний, по дурному підставився, якби не це Ви б устигли втекти.
Вони вийшли через чорний хід для прислуги. Як і казав Тено зараз патрулі не слідкували за усією стіною і маючи ключ було доволі просто вислизнути через хвіртку. До того ж їм сприяли сутінки.
#2546 в Фентезі
#410 в Бойове фентезі
#760 в Фантастика
#133 в Постапокаліпсис
Відредаговано: 11.07.2024