Що в світі коїться

Після останньої фрази рудий вийшов за двері. Бути наодинці з самим собою мені завжди подобалось, але в цей раз самотність була ще приємнішою. Через кілька хвилин я почала вести монолог.

--- Отже, що ми маємо? Я у циталі Грози Орди, у одній кімнаті з скаженим магом, який, схоже, не контролює свою силу. І ще якийсь з цієї ж Грози Орди понавигадував собі амурних фантазій. Шансів на втечу не так то й багато, але, думаю, що можливість таки буде. Кілька слів про цей день? --- це можна було назвати моєю традицією, щовечора підбирати кілька слів  про день, який минув. Хтось скаже, що я ненормальна, але саме ця "традиція" тримала дах на місці --- Хмммммм, нуууу напевне, що... День який перевернув з ніг на голову і зіпсував моє життя, світогляд і ставлення до людей --- піся цих слів я кивнула сама собі.

Була рання весна. Надворі темніло швидко. Я розпалила свічку і почала копатись у своїх речах. Багато часу на дозвілля в мене не було, але я вміла грати на арфі, не знаю як на це відреагують сусіди, краще вже вранці. Нарешті знайшла неакуратно зшитий мішечок. У ньому лежали шматочки деревини, темний дуб, біла береза, кілька дощечок з червоного дерева і зовсім маленький брусок пурпурового. Тут же були цвяхи у коробці, фурнітура, маленький молоток і різак для роботи з деревиною. Я вийняла недороблену шкатулку з сосни і нариси візерунків на папірці. Через якийсь час візерунком кленового листу вкрилася уся кришка шкатулки. Стружку я зсипала до свічки. Виловила серед фурнітури кріплення, замок і ключик. А тоді акуратно прикріпила усе цвяхами. Перевірила, чи усе працює як треба і оглянула свою роботу. У напівтемряві до точного висновку дійти у мене не вийшло, тому сховала все назад до сумки.

Кілька хвилин я сиділа згодовуючи стружку полум'ю свічки. І куди подівся рудий? Його вже близько трьох годин немає! Я швидко перевдяглась в нічну сорочку і забралась під теплу ковдру. Живіт неприємно зсудомило. Ну звісно, я за весь день і крихти в роті не мала. Усе так швидко завертілось! Напад орди, зустріч з Грозою, "екскурсія" від рудого. Якщо перелічувати, то не так то й багато, але то так тільки здається.

У кімнату зайшов рудий. Його погляд метав блискавиці. Маг впав на ліжко, стягнув з себе одяг і взуття, лишившись у самому спідньому і ліг обличчям в подушку.

Я закрилась балдахіном. Це був не дуже хороший день і треба спати. Але сон усе не ішов. У голову лізло одне питання. Або два, чи три...

--- Рудий.

І відповіддю мені була тиша.

--- Рудииий!

--- Мгм?

--- Ти тут важлива шишка, так?

--- Чому?

--- Ну, тебе ж не покарали за ту витівку з драконом.

--- У рекрутів такий закон, хто проштрафився, той прибирає увесь тренувальний майданчик, нам просто не треба про це нагадувати.

--- А...

Я знову спробувала заснути, але знову не вийшло.

--- Ти ще не спиш?

--- Ти знущаєшся?!

--- Хто отой, що на мене оком кинув?

Але рудий не відповів. Я на нього образилась і відвернулась в інший бік.