Живий ланцюг життя людини

Життя Душі починається в неосяжній глибині Бога у вигляді Його Образу, отримуючи можливість вже у Подібності повернути Його Богу.

   Життя людини може початися з плоті та матеріального світу, а з досягненням Душею просвітленості та чистоти, властивих ангелам, переміститися у Духовний світ. Душі які не досягли цього стану, і в той же час, не втратили світла, даного їм Богом, знову повинні проходити своє випробування в тілі. Але ті Душі, які втратили первинний стан свого Образу, потрапляють у темну частину Духового світу для виправлення.

   Душі, застосовуючи одні й самі елементи чи сегменти, використовують їх по-своєму. В одних людей вони спрямовані на все, що може врятувати їх Душі, в інших – на все, і що не змушує страждати плоть й Особистість.

   Але як неможливо зупинити час у матеріальному світі, так і неможливо зупинити Душу, яка прагне Бога.

   Виходячи з цього, страждання тіла людини можуть бути виправдані як найефективніші засоби, дієві переживання і випробування, необхідні розвитку його Душі, і якщо вони їм не заплановані, то з боку Духовного світу вони постійно контролюються і регулюються за допомогою метампсихозу.

   Хтось бачить своє життя в тілі одним цілим, повним і єдиним, як і тим, хто вимагає завершення, а хтось сприймає його як один із багатьох фрагментів або епізодів довгої низки вічного життя, що йдуть один за одним.