Гріх та святість

   Гріх з одного боку є недотримання законів або правил релігії, а з іншого боку постійний і повторюваний продукт плоті, що змінюється, тлінної та тимчасової Особистості як сутності.

   Совість дана Душі не як шукачка гріхів, а як помічниця харизми у множенні любові. Любов є не тільки чистим почуттям, але й такою ж силою та енергією, одним із проявів якої є святість.

   Людині в житті дається приймати і виробляти багато енергій, але, не контролюючи і не зберігаючи їх, допускаючи серед них негативні, вона вся працює даремно і собі на шкоду, а її обов'язок допомогти Душі жити в любові, що живить її енергіями.

   Можливо, священнодії когось і освячують, але той, хто не може постійно мати в собі позитивну енергію Душі, навіть безгрішний, той не зможе і після освячення зберегти її.

   Тільки Душа, маючи образ Божий як ангели, може жити постійно в любові, виробляючи та випромінюючи особливе світло, свою позитивну енергію, звану благодаттю, наповнюючись святістю, уподібнюючись до Бога.

   Вічна Душа не може бути простою, як дехто вважає, якщо вона при цьому без тіла бачить і чує, відчуває і бажає, радіє і сумує, боїться і терпить, пам'ятає і мислить, спілкується і співчуває, має совість і наділена духом. Тим більше Особистість, хоч і тимчасова сутність, не може бути простою, так, як має розум, почуття, волю і має багаті можливості плоті.

   Якщо для тимчасової душі або Особистості ці функції потрібні для управління тілом, то для вічної Душі вони необхідні не для перебування в пеклі або раю, а для подальшого розвитку. Зрозуміло, що створення вічної Душі не могло статися за допомогою плоті та тимчасової душі так, як без духовного досвіду і маючи тимчасовий статус, вони могли виявити на світ лише тимчасову істоту.

   Враховуючи тричасткове влаштування обох душ у людині, необхідно визнати, що в її плоті невидимо міститься ще 6 частин (1+3+3=7), що нагадують своєю побудовою дуже незвичайну, дивну і стародавню іграшку під назвою матрьошка.

   По-іншому так само можуть бути зрозумілими 3-й, 9-й і 40-й дні, що відзначаються християнами за померлою людиною, як час розпаду тимчасової душі, що відбувається поступово, частинами, чим і зрозумілі візуальні явища фантома покійника в ці дні.

      Не менший інтерес до себе викликає цифра 7 і все, що пов'язане з нею у житті. Це 7-денний цикл розвитку всіх хвороб, 7-річний цикл оновлення людини, 280 днів / 40 тижнів / 40х7 - час протікання вагітності у плодоносної жінки, 28 (4х7) днів - час завершення місячного циклу жінки, у тому числі 7 днів тижня, 7 днів творіння, 7 чеснот, 7 гріхів, 7 звуків гами, 7 кольорів та багато інших даних.

   Все живе підпорядковується закону Еволюції, і одним із її інструментів є смерть. Душі це не загрожує, адже її шлях - це сходження на Небо або повернення додому і не зовнішній рух, як переміщення в просторі, а внутрішній рух або розвиток.