Світло Боже - їжа душі

   Прочитавши слова молитви з чину Хрещення: «з чотирьох стихій творіння сочинив», мимоволі виникає питання, наситивши тіло їжею, що складається з трьох стихій, як бути з четвертою – вогнем», якщо це дійсно четверта стихія – вогонь, але швидше за все це світло, але не людини, а Бога.

   Світло Боже відрізняється від світла людини, як свічка від дзеркала, в якій вона відбивається, але ми бачимо один колір і називаємо його одним словом. Незважаючи на те, що наука давно вже відкрила властивість природного світла розкладатися на кілька кольорів, відкривши, що вічна Душа, яка має совість, харизму і дух, вимагає необхідне для свого розвитку світло Бога, і не складно припустити, що вона використовує його, так само розкладаючи його на три складові.

   Адже якщо прислухатися і придивитися до православних молитв, то можна з'ясувати, наскільки це світло важливе для Душі.

   «Христе, світло істинне просвічуюче і освячуюче будь-яку людину, що йде у світ…» (Молитва наприкінці 1-ї години)

   «…Ти, що є над усіма Бог, став єдиним духом зі мною незлитим, незмінним, незмінним, і Сам став для мене всім у всьому: їжею невимовною, абсолютно даром досягається, постійно переливаєтьсяз уст душі моєї і рясно тече в джерелі серця мого, … і, смакуючи і п'ючи Тебе і щогодини наділяючись у Тобі, я нині й у майбутньому насолоджувався невимовними благами». (Симеон Новий Богослов, Гімни)

   «Дух Святий найде на тебе і сила Вишнього осінить тебе». (Зі служби)

   Про особливий прояв його в житті Душі говориться в Євангелії: «Хто питиме воду, яку Я дам йому, той не жадатиме навіки; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в вічне життя». (Ів. 4, 14), «і той, хто насаджує і поливає, є ніщо, а все Бог вирощує» (1 Кор. 3,7).

   Бог постійно впливає на Душі через духовне освітлення та осяяння, освячення та насичення, не дивлячись на те, як вони використовують ці прояви Його любові.

   Все живе потребує світла, як, мабуть, так і невидимого світу.

   Все живе потребує світла як у видимому, так і у невидимому світі.

   За словами Антонія Сурожзького «Благодать – не просто створений дар Бога, а Сам Бог, що ніби переливається через край Своєї Божественної і незбагненної досконалості, досягає до нас, як хвиля морська, що охоплює нас і прилучає нас до Самого Божества».

   Це світло виливається Богом щомиті, без будь-якого прохання, безперервно насичуючи все Його творіння, ми, чомусь потребуючи його, ховаємося і відмовляємося від нього або нехтуємо ним.