Ангели і демони

Чому одні кажуть, що ангели, а тим більше демони були створені, як і людина на Божий образ, а інші - відмовляють ангелам у цьому, вважаючи їх службовими духами.

   Всі ангели, у тому числі й занепалі, не тільки були створені Богом, а й отримали образ Божий, за допомогою якого вони стали вічними.

   "Творець Ангелів, що привів їх з тих, що не існують в буття, створив їх на образ Свій безтілесними, розумними і вільними" (Св. Іоанн Дамаскін. Точне виклад ... Кн. 2. Гл. III. С. 188-189.)

   Святитель Григорій Палама вчить, що за Божою подобою ми значно применшені, і особливо тепер, від Ангелів (Цит. по: архім. Кіпріан (Керн). Антропологія св. Григорія Палами. С. 358.)

   Якби в них зник образ Божий, то з цією пропажею зникла б вічність їхнього існування.

   Є припущення, яке може здатися надто сміливим, що всі духовні істоти – ангели, демони та люди створені Богом одночасно та одноманітно, але перебувають на різних стадіях розвитку.

   Душа людини, наприклад, є частинкою Бога, яка не усвідомлює себе, яка має в собі не тільки Його енергію, а й заряд, що тягне за собою її повернутися до Нього. Душа, носячи в собі Образ Божий і маючи можливість удосконалюватися і наблизитися до Бога, має бути вдячна Йому та Його любові.

   Коли Душа, ще сама не дозрівши, позбавляється темряви і від породжуваного нею зла, вона може перейти на інший етап свого розвитку, потрапляючи в Духовний світ, де не вичерпується світло Боже, далі розвиваючись, вона вже обходиться без плоті. Ці душі ми називаємо ангелами, і результатом їх розвитку є не лише перехід до духовних і безтілесних істот, а й їхня ієрархія.

   Але надане Душі право вибору може дозволити їй змінити себе і свій розвиток, свій стан і свій духовний заряд з позитивного на негативний. Прирікаючи себе жити у злі, вона позбавляється вічного світла і залишається на якийсь час без Бога. Але ці душі, які ми називаємо демонами чи бісами, можуть перебувати там у такому положенні доти, доки не приймуть рішення змінитись, після чого їм надається життя в тілі тварини чи людини.

   Відмінність, тобто ієрархія у ангелів, як і у відпалих ангелів, може бути результатом не стільки естетичного смаку Творця, скільки використання даної їм можливості та здатності самостійно розвиватися та досягати все більшої досконалості.

   Але якщо у ангелів і навіть демонів є ієрархія, то такого явища люди, крім деяких народів у вигляді каст, не мають. Розподіл людей на касти, що виявляється найчастіше при монархіях чи інститутах влади, можна розцінити, як бажання мати ієрархію, але не як ознака різного рівня духовного розвитку людей, а частіше пов'язаного з їх становищем у матеріальному світі – володіння багатством чи владою.

   На жаль, люди часто не помічають, що їхнє життя на землі є мимовільним наслідуванням тваринам, а не ангелам, припускаючи, що життя в духовному світі влаштоване так само, як і у людей на землі. На жаль, виходить, ми живемо з ангелами за різними законами.