Люди, які живуть не своїм життям

Багатьом доводилося зустрічати в людей, або навіть самим переживати почуття, яке хвилює своєю суперечливістю і логічністю. Це видно з невідповідності даних людині здібностей і талантів, і тому соціальному становищу, яке вона займає або способу життя, що вона веде.

     Чимало тих, хто в дитинстві вважався вундеркіндом, або в школі був відмінником, проявляв себе обдарованою людиною, а ставши дорослою у своєму житті не зміг цим скористатися собі на благо, так нічого в житті і не зробивши.

   Трапляються часто й ті люди, які з дитинства були непомітні, і особливо себе не виявляли, але у своєму тимчасовому житті незаслужено зайняли вигідне місце чи помітне становище у суспільстві.

   Одна з реальних історій, яка підтверджує реальність цих почуттів, що відбулася в однієї жінки. Після смерті матері-одиначки вона була віддана в сім'ю, в якій померла маленька дитина і їй видали документи померлої дівчинки. Незважаючи на свою явну обдарованість від природи і повагу до неї багатьох людей, вона прожила по-своєму скромне і нелегке життя, будучи ним незадоволена. Але живучи, вона ще не знала і поки не здогадувалася, що прийшла в це життя, маючи вже багато отриманих нею дарів, які тут, не дивлячись на важкі умови життя, треба було виявити, що вона й зробила.

   Ось найчастіше відбувається у свідомості таких людей:

1. Їм нестерпно хочеться критикувати життя інших людей

2. Їм постійно нудно

3. Чужий ентузіазм засмучує їх або наганяє тугу

4. Вони будують нездійсненні плани-лабіринти

5. Формальні досягнення для них головний критерій успіху

6. Здається, що життя проходить повз них, поки вони перебувають на своєму місці

7. У них є відчуття, що все йде не так

8. Вони багато працюють, але не досягають висот

9. Їм не хочеться зайвий раз ризикувати

10. Статус та гроші - їх головні та єдині критерії успіху

11. У них може бути залежність, як щось досяжне

   Таких людей ще називають і невдахами, і тими, хто відповідає за гріхи роду, і що їм не дають жити темні сили. У той же час багато хто не враховує, або не припускає, що Душа приходить на Землю і в тіло, не випадково, а з певною метою та місією вже маючи великий досвід, а з ним, як і з вантажем невиконаних бажань, так і створених помилок.

   Відсутність можливості задовольняти свої бажання, особливо тілесні говорить не про невдале і приречене життя, а про нездатність Душі, заради якої народжується людина, підпорядковувати собі і Духовним Законам Особистість, яка не знає що таке вічність і в чому сенс її тимчасового існування.

   Як страшно людині, яка своє життя провела не правильно, а змінити його або виправити, як їй здається, не можна. Це те, що живить думки самогубців, які бажають змінити свою свідомість, перериваючи смертю свій зв'язок із реальністю.

   Якщо поспостерігати за станом свідомості сучасної людини, що дивиться спектаклі в театрі, спортивні змагання, телевізор, відео та інтернет, що бере участь у всіляких іграх, то при цьому можна так само виявити, як більшість глядачів на якийсь час втрачають зв'язок не тільки з реальним життям, але зі своїм внутрішнім світом. Найчастіше це приваблює тих людей, які звикли отримувати.

   Людина, яка не знаходить себе і свого місця в цьому світі, мимоволі переміщує свідомість своєї Особистості в минуле, згадуючи свої помилки та втрати, або в майбутнє, бажаючи жити успішно і без промахів. При цьому, не перебуваючи як у зовнішньому світі, так і відволікаючись від свого внутрішнього світу, людина в той же час втрачає зв'язок із сьогоденням, яке її розчаровує.

   А ось Душа часто любить усамітнюватися, бажаючи повернутися, додому і жити у вічному та духовному світі, поза часом, про який їй нагадує сьогодення, і в якому можливо реальне переживання любові. Ось чому ті люди, які хочуть знайти своє місце в житті, найчастіше розуміючи це як набуття професії, своє покликання, свою половину для сім'ї, рідко бувають задоволені собою, а ті, які знаходять себе не тільки здатними бачити і розуміти себе, а й керувати собою, своє життя вважають таким, що відбулося.

   Дуже часто, як виявляється, це почуття у вигляді незадоволеності, може виникнути у людей як наслідок порівнювання Душі справжнього і невдалого з попереднім щасливим життям, або навпаки, у вигляді радості Душі всьому та подяки її за все, як порятунок від тяганини у попередньому.