Розділ 5 СВІТЛО І ТЕМА Від негативу до позитиву

Людина влаштована так, що їй завжди чогось не вистачає, мала бути ситою і здоровою, мала бути забезпеченою будинком, роботою, сім'єю, дітьми, їй хочеться жити із почуттям позитиву.

   Якщо спробувати з'ясувати, що таке позитив, то, на думку більшості людей, то має бути почуття добробуту, свободи, задоволення, гарного настрою, відсутність проблем та комфорту.

   Цей стан, який найчастіше цінує і шукає сучасна людина, для одних є доступним через гроші, в інших через захоплення, а інші переживають його в колі близьких людей. Але небагато людей знають, що позитив виробляється не зовні, а у кожного всередині, і способи придбання його у всіх теж різні. Саме почуття незадоволеності чи тяжкості і змушує багатьох насамперед не думати про позитив, а шукати різні способи позбавлення негативу, іноді навіть завдаючи собі шкоди.

   Потрібно не забувати, що позитив – це ще й спосіб зберегти себе від нападів на нас, тих, хто часто намагається відібрати у нас духовні сили та енергію, бажаючи зупинити нас, зробивши нас слабкими.

   Щоб спочатку мати постійний стан позитиву, потрібно виграти в лотерею, тобто народитися від щасливих людей у ​​щасливій сім'ї, при цьому повністю бути схожим на своїх батьків, але, на жаль, цей приклад велика рідкість.

   Іноді можна побачити людей, які мали безтурботне і здорове дитинство, але з віком з багатьох причин втратили і те, й інше. У цьому випадку людині потрібно навчитися захищати свій внутрішній світ від негативу, як думки та почуття, так і дії, яких зазвичай мало хто дотримується.

   Але є люди, яких називають «обтічними», їм заздрять, не знаючи про те, яким чином вони можуть бути спокійними та незворушними за складних та важких обставин. Одні з них можуть бути байдужими, і тому не сприйнятливими до зовнішнього світу, інші, котрі сприймають усі події, як діти, наївно вважаючи, що людина не повинна розлучатися з дитинством, живучи без турбот. Але цей стан можна назвати хибніше позитивним, як розрадою відсутності негативу.

   Найпоширеніше почуття незадоволеності в людини або негативу залежить від стану її внутрішнього світу і спостерігається у тих людей, які не мають можливості мати або зберігати рівновагу, сталість, зібраність. Це тип людей зазвичай сприйнятливий до всіх зовнішніх подій і, викликаних ними, думок і почуттів, вважаючи їх причиною всіх своїх бід.

   Одне з найслабших і вразливих місць психіки людини є «Я», почуття власної гідності, яке за допомогою брехні, гордості та страху спотворює свідомість, нібито позбавляючи людину свободи, права та власності, про що найбільше непокоїться сучасна людина, обманюючи себе.

   Для певного кола людей порятунку від труднощів і хвороб, бідності та голоду достатньо, щоб не бути в негативі, для інших цього мало, їм потрібні в житті сила, влада, слава, якісь досягнення. Але існує зовсім небагато людей, які шукають себе і внутрішнє благополуччя.

   Для позитивного настрою людині важливо постійно жити у самосвідомості, Душою, а не Особистістю, тобто через почуття «МИ», гармонії гендерних енергій. Важливо для позитиву також мати внутрішнє світло, що складається з здатності бачити красу, чисте і природне, дивуватися незвичайному, мати внутрішнє тепло, відчувати добре і щире, дякувати за все і бути задоволеним усім, радіти не лише за щасливих людей, а й співчувати немічним і стражденним, внутрішньо бути готовим захистити та допомогти ближньому.

   Але щоб людині перебувати у стані позитиву, необхідно, щоб її свідомість спиралося не на досвід Особистості, тимчасової душі, а на справжній стан і почуття люблячої Душі і реальні закони, управляючі людиною і Всесвітом.

   Справжня любов, яку може мати Душа, і є та закономірність і доцільність, обґрунтована любов'ю Бога Вседержителя, завдяки якій Вона сприймає своє життя не як короткий відрізок існування однієї сутності, а вічний і нескінченний потік свідомості, світла та любові, що пов'язує Її з усім живим навколо.