Виховання статі

У найдавніші часи, коли природа людини була незайманою, процес розвитку та дозрівання чоловіка та жінки відбувався природно.

   Діти з'являлися без втручання медицини, виростали в багатодітних сім'ях, харчувалися простою натуральною їжею, виховувалися працею та послухом, навчалися життєвої премудрості від батька та матері, які були для них незаперечним авторитетом, вміли читати, рахувати та писати.

   До смерті немовлят у минулому ставилися більш природно і правильно не тільки тому, що їх не можна було врятувати, або їх народжувалося багато, а й тому, що тоді більше довіряли Богові, вірили в безсмертя Душі, як і її багаторазове життя, не допускаючи абортів.

   До періоду подорослішання юнак і дівчина навчалися багато чому, що необхідно для господарювання, створення сім'ї, появи та виховання дітей.

   Здебільшого саме життя вирощувало нормальних чоловіків та жінок, чоловіків та дружин, батьків та матерів.

   Так, як умови сучасного життя багато в чому змінилися, люди перестали зберігати тілесну чистоту, у сім'ях подружжя почало приймати еман сі пе [ɛmən⁽ʲ⁾sʲɪˈpɛ] франц. – рівність, фемінізм, влаштування переважно малодітних сімей. Почастішали розлучення, позашлюбні стосунки або громадянський шлюб, штучне запліднення (ЕКО), аборти, розпуста, секс-освіта, пропаганда, що спричинило спотворення природи чоловіка та жінки.

   Ці зміни в особистому та суспільному житті, які почали загрожувати демографії, здоров'ю людей, культурі, стану моральності, змушують і державу, і навчальні заклади та батьків змінити ставлення до виховання дітей усіх вікових категорій на підставі не лише сучасних вимог науки, медицини, а й культури народу, та його традицій.

   Якщо виховання та набуття знань пов'язаних з питаннями сімейних та статевих відносин, раніше залежало від батьків або особистої ініціативи, то в даний час, необхідні зміни та глибше висвітлення всіх проблем, пов'язаних з цією темою.

   Сучасна ситуація вимагає більш детального підходу до вивчення та висвітлення питання про статеве виховання, що допомогло розділити і виявити сторони цієї теми, що раніше не розглядались.

   Починаючи статеве виховання, потрібно переконатися, що воно зачепить питання правильного ставлення до батька та матері, зовнішнього вигляду, манер, одягу, ставлення до своєї та протилежної статі, своєї внутрішньої орієнтації, чоловічого та жіночого мислення, почуттів, волі, чим зазвичай має займатися психологія.

   Вважаючи гендерне виховання продовженням вивчення та відкриття однієї й тієї ж теми, але яке при цьому займається більше станом особистості та її гендерної ідентичності, у собі та в соціумі, її соціальної ролі, можна віднести, швидше, до соціології.

   Напрямок, який багато хто вважає основним і називають його сексуальним вихованням, займається доглядом за плоттю, вивченням устрою та розвитку чоловічого та жіночого організмів, вивченням та пізнанням свого темпераменту, природи подружжя та особливостей їх репродуктивних органів, статевого зв'язку або сполучення та зачаття дитини, чим повинні займатися сексологи чи сексопатологи.

   А ось зовсім новим може вважатися андрогінне виховання, що залежить від визнання спочатку створених двостатевими Душі та Особистості, яке займається внутрішньою взаємодією та об'єднанням енергій людини в ціле, але при цьому ні біоенергетика, ні східна медицина не зможуть повністю пояснити суть цього поняття.

   Існує важко доведена інформація, яка залежить від метампсихозу і має джерелом свого походження інше життя Душі, що складно не тільки визнати, але і, виявивши її вплив, усунути наслідки неправильного попереднього життя Душі, якщо врахувати зміну статі шляхом її переселення.

   Один із доказів реальної присутності в людині крім Душі ще й Особистості може бути стать. Поки що у житті людства не з'являлися такі поняття як емансипація, фемінізм, ґендер (genos, gender англ. – рід, стать), соціальна, а не біологічна стать, чоловіки були схожі на чоловіків, а жінки – на жінок. Нині після появи людей з нетрадиційною орієнтацією у більшості народу з'явилося здивування, що могло статися із сучасною людиною для такої зміни.

   Причина таких змін у внутрішньому світі та поведінці людини, на думку деяких віруючих у Бога людей, полягає в одержимості її бісами, не мають підстави. Це підтверджується тим, що рівень мускулінності жінок та фемінінності чоловіків буває різним, при цьому не змінює будь-яким чином гендерної орієнтації людини.

   До цього руки приклали Чарльз Дарвін зі своєю теорією еволюцією, роблячи мавпу прабатьком людини, його учень Ернест Гекель, який вигадав «біоенергетичний закон», при якому, на його думку, розвиток людини говорить про її походження з тваринного світу, Зігмунд Фрейд, засновник «психоаналізу», зі своїм вченням про лібідо, що спотворювало правильне ставлення до статі.

   На думку деяких дослідників цієї проблеми, причина її полягає не в конфлікті між плоттю та свідомістю, яка нібито навмисне схиляє до однієї традиційної версії поведінки, та позбавляє людину вибору для себе.

   Виявляється, ця проблема пов'язана з влаштуванням внутрішнього світу людини. Якщо вважати, що внутрішній світ наповнений лише здатністю мислити, відчувати і діяти, то протиріччя між цими функціями і плоттю буде довго незрозумілою таємницею.

   Але якщо визнати наявність усередині людини Душі, важливо знати її ставлення до плоті. Якщо припустити, що Душа може бути безстатевою або двостатевою, то свідомість людини при цьому не змогла б суперечити статі тіла людини. Якби Душа, припустимо, могла бути одностатевою, що не могло статися без Бога, то вона відповідала б тій самій статі, що й тіло, в якій вона живе. З цього можна зробити хибний висновок про те, що зміна в людині її статевої орієнтації проходить без підтримки та згоди Душі, або за її відсутності.