Антагонізм, полярність та синтез чоловічої та жіночої енергії

Чоловічий і жіночий початки виявляють себе у житті за 3 етапи: як протиборчі, протилежні і об'єднуючі.

   У 1-му етапі беруть участь Особистість, у 2-му виявляють себе Особистість і Душа, в 3-му діє лише Душа.

   Спочатку Особистість придушує один з початків у плоті (стать), потім намагається сперечатися з Душею за рівність можливостей обох початків (гендер) і лише потім Душа намагається об'єднати їх (андрогін). Це дозволяє іноді говорити нібито, про безстатевість чи байдужість Душі до статі, це від того, що вона просто бачить їх одним цілим, а не роздільним.

   На характер людини та її темперамент, також можуть впливати стихії, з яких створено людину. Їх умовно поділяють на жіночі стихії - землю і воду і чоловічі стихії - повітря і вогонь.

   Якщо це близько до істини, то чоловічий початок, що у вогні, народжує холерика чи активний темперамент, в повітрі – сангвініка чи пасивний темперамент. Жіночий же початок у воді народжує меланхоліка чи активний темперамент, а в землі – флегматика чи пасивний темперамент.

   Як у чоловікові, так і в жінці, хоч і мають місце 4 стихії, але домінувати може лише одна з них.

   Поза тілом Душа на собі та в собі відчуває дії чоловічого початку у раціональності, гідності, активності та дії жіночого початку у винахідливості, компромісі, терпінні. Це різні здібності за родом впливу та мети, але найдивовижніше, що вони притаманні не тільки людській душі, ангелам та їх поведінці, але у спотвореному вигляді і демонам, що робить всі ці сутності, враховуючи їхні можливості, дуже схожими між собою, створеними одним Творцем.

   Якщо врахувати, що Духовний світ не тільки в багато разів більший і різноманітніший, а й створений раніше матеріального світу, служачи зразком для його створення, то в матеріальному світі можуть з'явитися ті енергії, які скопійовані або прийшли з Духовного світу.

  Слова царя Соломона «Господь мав (дослівно створив) мене початком шляху Свого, раніше створінь Своїх, споконвіку... Я народилася раніше, ніж були встановлені гори, перш пагорбів, Коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок Всесвіту. Коли Він приготував небеса, я була там, коли Він проводив кругову рису по обличчю безодні... Тоді я була при Ньому художницею і була радістю щодня, веселячись перед лицем Його постійно». (Приповістей 8:22-30) однозначно стосується жіночого початку, якому, як вважає Церква і Святі отці, не місце в Духовному світі.

   Премудрість можна було б назвати логосом, тобто словом середнього роду, але Соломон обрав жіночий рід: «Господь мав мене початком шляху Свого, раніше створінь Своїх, споконвіку; від віку я помазана, від початку, перш буття землі. Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, багатих на воду. Я народилася раніше, ніж були гори, перш пагорбів, коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову межу по обличчю безодні, коли стверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, коли давав морю статут, щоб води не переступали меж його, коли вважав основи землі: тоді я була при Ньому художницею, і була радістю щодня, веселячись перед лицем Його весь час...» (Прип. 8 22-30)

   Не дивно, що в промові нам дано чоловічий, жіночий і середній рід, що дозволяє всі предмети називати по-різному, хоча такі назви пов'язані не так з матерією або плоттю, як з характером дій. Але те, що звуки в мові бувають не тільки приголосними та голосними, але так само чоловічими та жіночими, мало хто знає.

   Голосні створюють мелодію, інтонацію, ритм мови і чим більше в тій чи іншій мові голосних, тим вона м'якша, і не випадково, коли ми співаємо мелодію, то цілком можемо обійтися голосними, а ось приголосні висловлюють сенс.

   В івриті та арабській мові, яким властива чітка структура та маскулінність, відсутні літери для позначення голосних звуків. Усім зрозуміло, що передбачає скорочення "вкл", "млн", але здогадатися про значення звукосполучення "оа" зовсім неможливо. Час? Роса? Вода?

   У музиці чоловічий і жіночий початок відчути не складно, адже вони виявляються у дводольному та тридольному розмірі ритмів, у таких знаках альтерації як діез та бемоль, у паузах, низькому та високому діапазоні, високих та низьких обертонах, тембрах, у ладах мажору, мінору та народних ладах, скрипковому та басовому ключах. Пробудження і присутність цих енергій, їх протиставлення в музиці стають відчутними і, можливо, є однією з особливостей, що наділяє музику здатністю торкатися Душі і, зачаровуючи, проникати в її глибини.

   Ці знання потрібні для правильного ставлення як до внутрішньої своєї гендерної поведінки, так і до цієї особливості в поведінці інших.

   Як у історії, у природі людини, як ів її житті можна знайти дуже багато різних поєднань чоловічого і жіночого початків,щоб не звертатина них уваги.

   Бог розсипав їх як нагадування всім людям не тільки про їх устрій, а й про їхнє походження. Такими поєднаннями є вже згадані Адам-андрогін, Образ та Подібність Божі чоловіки та жінки, хромосоми, гени, чоловічий геном, гормони. До цього списку можна додати закон телегонії або левірату, асиметрію церковного іконостасу та людського тіла, 4 стихії в ньому, прославлення у іудеїв Цариці Небесної, Хокми, Шехіни, у греків – Софії. Чоловічий і жіночий рід так само проявляється і в граматиці, у протиставленні приголосних і голосних звуків, у шрифті івриту і в писемності ісламу, що відмовилися від голосних звуків, серед символів, що позначають двостатевість, може бути 6-кінцева зірка - Маген Давид, візантійський двоголовий, знак Дао та багато інших.