Розділ 3 КРОВ І РІД Рід

Дуже часто у своєму житті, вживаючи слово рід, яке знаходиться в багатьох інших словах, таких як врода, природа, родичі, народ, ми не звертаємо уваги на їхню подібність і що за ними стоїть. Ми звикли пов'язувати його з людьми, які мають відношення до нас через кров, прізвище, мову або місце проживання, не замислюючись, що ж воно дійснозначить у нашому земному та духовному житті.

   Рід, до якого належить людина, відіграє важливу роль в її житті. Він позначається на фізичному, інтелектуальному, сімейному та духовному плані, маючи довгий чи короткий вік, маючи у складі талановитих чи простих людей, наділених високою чи низькою моральністю. Але Душа, що належить не одному  роду, користуючись їхніми силами та властивими їм можливостями, може і не підкорятися впливуРоду, піднімаючи чи принижуючи цінність життя людини та її честь.

   Хоча й сказано у Святому Письмі «Від однієї крові Він зробив увесь рід людський для проживання по всьому лицю землі, …» (Діян. 17, 26), але рід визначається переконаннями, переживаннями та ділами, які виявлялися в житті наших батьків та прабатьків. Вони передаються, сприймаються і виражаються мисленням, почуттями та діями, що пов'язують нас зі своїм Родом, або обтяжуючи чи надихаючи нас.

   Всі визнають, що Душа належить Духовному світу, і, живучи за духовними законами, має зв'язок із тими душами, з якими вона мала справжнє духовну любов. А ось Особистість, як тимчасова сутність може відповісти на тимчасову любов таких самих, як і вона особистостей, несучи в собі не тільки свою тілесну любов, а й повний набір пережитих почуттів, на який був здатний Рід, до якого вона належить і разом зі своєю плоттю відповідальна за нього.

   З одного боку Особистість вмирає з плоттю, а з іншого – якась її частина, яка перебуває тваринними душами в крові батьків, переходить у кров дитини, поступово зменшуючи свій вплив, залежно від сили Роду, поступаючись місцем іншим родам.

   Але коли люди, які перебувають у близьких родинних відносинах, одружуються, то в генах і крові їх потомства зустрічаються негативні наслідки гріхів життя однієї і тієї ж Особистості, здатні знову себе проявити в новому житті.

   «У країнах, де подібні родинні шлюби є нормою, часто виявляються рідкісні рецесивні захворювання. Механізм їхньої передачі полягає в тому, що зовні здорові батьки, які є носіями однієї дефектної копії гена, можуть передати їх своїй дитині у гомозиготній формі. Говорячи простою мовою, малюк отримує відразу дві дефектні копії та успадкує аутосомно-рецесивне захворювання. На щастя, у звичайному житті зустріч двох носіїв патологічного гена – явище рідкісне. Але ймовірність підвищується, якщо носій одружується з родичем» (лікар-генетик Анастасія Володимирівна Волкова).

   Тому у більшості народів і існують негласні заборони на родинні шлюби. Спорідненими відносинами можуть вважатися до 7-го покоління, але у більшості культів дозволяють шлюби, починаючи з 4-го покоління.

   Не дивлячись на те, що Душа живе з Особистістю в одному тілі, вона перебуває незалежною від плоті та крові, а її духовна Любов відрізняється від любові тілесної, як вічне та досконале почуття, від тимчасового та суб'єктивного. Але Душа не тільки визнає любов Особистості, від якої людина часто страждає, але й рада її появі, як здібності всього Роду згодом набути вічної Любові.

   Лише той Рід, який має цей сакральний механізм, що виявляє себе на зразок невгасимого факела, що передається від однієї людини до іншої, запускаючи биття серця одне одним, не боїться свого зникнення.

   За наявності в людини різних, за своїми можливостями та завданнями живих субстанцій, у тому числі і її кров з Родом мимоволі створюється напруга та постійний привід до внутрішніх конфліктів, до існування яких мало хто з людей готовий.