Знання, віра та ворожіння

Жодна людина та її Особистість не може обійтися без віри, не тієї, що пробуджується совістю і призводить людину до визнання Бога-Творця або Вищого Розуму, а тієї, яка допомагає людині не перевіряти та аналізувати багаторазово ті знання, що вона набула за своє життя. Ця віра належить не тільки віруючим, а й іншим людям, так само здатним, як і все пам'ятати, і сподіватися.

   «Пізнання є однією з необхідних сфер та умов нормальної діяльності людини. Без пізнання людина не може в прямому і в переносному сенсі кроку ступити. Але чому людина крокує впевнено землею, не обмацуючи кожен сантиметр шляху? Тому що це процес постійного вирішення типових завдань, які багато разів вирішувалися, який дав спочатку поштовх формуванню впевненості, а потім і віри, що рішення завжди буде таким, а не іншим. Генезис віри пов'язаний з формуванням впевненості людини у чомусь. Надалі, ця впевненість була перенесена на різні сфери природного та соціального буття людини» (Віра як гносеологічний феномен. Іошкін В. К.).

   У своєму житті людина зустрічається не тільки зі зрозумілим і збагненним, але вона постійно насичена загадками і таємницями, як зовні, так і всередині, що тягнуть її за допомогою цікавості або страху до їх відкриття та пояснення. Але оскільки способів їх виявити в даний час пропонується багато, то вибір правильного і задовольняючого залежить від рівня розвитку та освіченості кожної людини, у тому числі її духовного рівня.

   Прояви в житті людей невідомого і незрозумілого одних призводить до вивчення навколишнього буття та до відкриттів, інших – до фобій та забобонів, третіх – до ворожіння, а деяких – до віри в Бога чи інопланетного розуму.

   Але якщо віра, сповідувана культами, огороджена догматами, наука відносно спирається на свої закони, то особисті погляди кожної людини, залежать від її симпатій, поглядів і переконань. «На відміну від віри знання набагато схильніше до поступок по відношенню до досвіду» (Станіслав Лем).

   Це спричинило людство до спроби вивести формулу чи устрій Всесвіту і людини як на макро-, так і на мікро-рівнях. Цей процес вивчення світобудови званий природознавством, який став наукою, і має напрями у різних галузях, триває безперервно, у якому попередні відкриття, перетворені на закони, спростовуються і замінюються на більш точні.

   «Розмежувати галузі віри та наукового знання не так уже й легко, але можливо. Очевидно, віра передувала знанню, хоча те й інше зародилося разом із артикульованою людською промовою. Зрозуміло, мої подальші зауваження не стосуються ні класичного релігієзнавства, ні метанауки, тим більше що і тут і там досить багато довільного і неясного»(Віра і знання. Станіслав Лем).

   Віра, яка не має доказів, а заснована лише на довірі, багато чого не пояснюючи, тим самим змушує багатьох шукати відповіді на незліченні питання, і не майбутнього, про що частіше говорить релігія, а сьогодення, про що і наука, якщо й каже, то приблизно.

   Таємничість нашого життя, обмежені можливості не тільки науки, а й нашого розуму, змушує багатьох людей довіряти якійсь релігійній доктрині, не роздумуючи про її істинність, або шукати будь-який альтернативний, не завжди безпечний спосіб отримати відповідь, пояснення або зміну загадкового та таємничого в їх житті.

   З цієї причини останнім часом все частіше і частіше можна почути про такі поняття, як карма, рідше колесо санксари, метампсихоз або переселення душ, змішуючи їх з ворожінням, і магією. У багатьох ці таємниці та загадки викликають інтерес до пророцтв та одкровень святих, або людей, відзначених даром пророцтва, як і не залишають байдужими до своїх сновидінь і явищ дежавю.

   Є ті, хто вважають, що карма символізує все погане, що зробила людина у своєму житті, чи залежність життя Душі від її попередніх життів, чи їх вплив на майбутні життя Душі. Але коли говорять про діагностику чи корекцію карми мало хто, з тих, кому про це хочеться знати, розуміють, що вони вивчають і що це означає. Ця помилка, пов'язана з кармою, полягає в тому, що вникаючи в життя людини або її душі, багато хто має на увазі не те, з чим пов'язана віра в переселення душ і від чого залежить так звана карма.

   При вивченні цього феномену ніхто не враховує те, що в людині протягом її життя одночасно перебуває дві душі – вічна та тимчасова. Але так, як при вивченні життя людини видно і враховується лише тимчасова душа, то на результат впливатиме не лише її стан, а й вплив на неї, не враховуючи життя вічної Душі. При цьому ці дії до так званої карми відношення не мають, а є звичайним наміром позбутися наслідків скоєних гріхів, абсолютно марних, але не невинних.

   Якщо для цієї мети використовують передбачення та корекцію долі, зміни життя за допомогою Формули Долі та з використанням карт Таро, зняття "вінця безшлюбності" та "родового прокляття", енергетичне цілительство та ритуальну магію, то вони говорять самі про себе. Ці дії, як і те, заради чого їх здійснюють, можуть впливати тільки на тимчасову душу. Вони можливі або за допомогою занепалих духів, або дій, що діагностують, використовують і змінюють енергетику людини та її стан, що дозволяє цим духам при цьому харчуватися енергією і силою людей.

   Тому поняття карми, якщо і має відношення в житті людини до чогось, то тільки до вічної Душі, і лише в той час, коли вона перебуває поза тілом, за своїх переселень.

   Є багато людей, у яких віра походить від пережитого в минулому для впевненості у своєму майбутньому, необхідна для життя Особистості. Але віра, яка прокидається не у багатьох після появи голосу совісті, поводиться впевнено, як знаюча про що вона говорить. Це може бути тільки з тією сутністю, яка могла б мати минуле, що допомагає їй стверджувати, не змушуючи будь-кого сумніватися. Так може статися тільки з вічною Душею, яка має досвід минулих життів і досягла такого рівня свого розвитку, при якому її голос чує і Особистість.