Образ Божий

Створюючи людину духовною сутністю, як викладено це в Біблії, Бог вклав у Душу її Свій Образ і вдихнув у неї вічне життя.

   Церковне вчення стверджує, що цей Образ у людині складається з духу, душі та тіла. Але після свого розлучення з тілом, яке як порох іде в землю, а дух повертається до Бога. Душа ж не може відокремитись від плоті і відправитися в пекло, не пошкодивши образ Божий. Але якщо Образ Божий зберігається після смерті в цілісності до Суду Божого без плоті, то остання відігравала лише інструмент і не брала участі в духовному житті.

   Про роль образу Божого у Всесвіті можна з'ясувати за влаштуванням ангелів. За відсутності в них тіла, вони, отримавши Образ Божий, невтрачають його, а оскільки вони мислять, відчувають і діють, то і ми, живучи як ангели на небі, можемо мати Образ Божий і без плоті. Не доречно стверджувати, що ангели не вміють творити і виконують лише роль посланців Бога, але якщо подивитися на життя занепалих ангелів вигнаних з Неба, то в їхньому існуванні можна виявити чимало ініціатив, особливо пекло, як результат їхньої підприємливості.

   Бог створив душі, вклавши в них вічний Свій Образ, але давши їм завдання привести цей Образ до Подібності Божої. Всім душам дано пройти випробування через матеріальний світ і тіло, у збиранні, зберіганні та множенні благодаті та Світла Божого. Одні вже пройшли їх, очистивши себе стражданнями від впливу тіла на Образ Божий, продовжуючи вдосконалювати свою Подібність Божу у світлій частині Духовного світу. Інші ще проходять це очищення у стражданнях із тілом. Інші постійно оскверняючи свій Образ позбавляючи його світла, повинні страждати без плоті і світла Божого у темній частині Духовного світу, до усвідомлення втрати своїм Образом його первісного світла та свого падіння. Деякі з них відбирають не скільки світло, скільки зіпсовану енергію у людей і тварин, особливо при їх смерті, інші намагаються шукати енергію людей або тварин, вселяючись у них, при тому, що Бог шукає шляхи відновити в них свій образ, надаючи їм можливість потім відновлювати його знову у тілі людини.

   Але неважко зрозуміти, чому людина не відчуває, не цінує і не виявляє у собі Образ Божий. Якщо згадати, що він є, в першу чергу, в прихованій від людини Душі, то Особистість, що з'явилася від плоті, володіючи недосконалим мисленням, почуттям і волею, може змішувати їх з іншими її проявами, частіше спотворюючи цей образ.

   Ця особливість Особистості пов'язана з тим, що Душа протягом усього життя людини бажає не так передати їй Образ Божий, як з її допомогою зобразити в собі Його подобу. Незважаючи на те, що в Особистості розум, як джерело мислення створюється Душею на кшталт совісті, здатне до міркування, серце – як джерело почуттів, здатне наблизитися до харизми, відчуваючи світ емоцій, а воля – як джерело сили та енергії, дозволяє набути якості духу, то в більшості людей Особистість лише зовні уподібнюється до Душі.

   Не просто навіть самій людині відрізнити в собі Духовний світ від світу матеріального, намагаючись відрізнити  дії совісті від дії розуму, впливу харизми від серця, прояви духу від роботи волі.