Особистість та її вплив

    Особистість людини існує протягом усього її життя і може, не ві сні, виявляти себе через зовнішню свідомість, або приховуючи її роботу під час сновидінь, ніколи не втрачати її. Особистість бачить сни завдяки внутрішній свідомості та Душі, переживаючи все, що відбувається в них, не запам'ятовуючи більшість снів, перебуваючи в них лише як спостерігач, переживаючи їх впливом, а діяти вона здатна лише у стані зовнішньої свідомості.

   Приписувати функції мислення, почуття і дії одній Душі, хоч суті і досконалій, створеною Богом і яка має Образ Його за благодаттю, не зовсім вірно. Адже в людині часто спостерігаються внутрішні протиріччя, пов'язані з наявністю в неї ще й Особистості, сутності яка так само має владу над людиною через зовнішню свідомість. Але треба намагатися не забувати, що Особистість і Душа абсолютно різні субстанції, тому знання Особистості мало застосовні до природи Душі. Особистість дробиться, а Душа залишається цільною, перша прив'язана до тимчасового світу, а іншій доступні всі світи, перша мислить поняттями та словами, а інша існує у своєму вимірі – світі образів та потоків енергій.

   Функції мислення, почуттів та дій мають чотири засоби, так само по чотири способи і чотири цілі, необхідні для свого повноцінного існування, про що буде сказано нижче. Число 4 особливо пов'язане із завданням та його застосуванням, поставленим перед Особистістю та Душею, разом із підлеглими ним функціями за принципом, викладеним у ап. Павла: «щоб ви, укорінені і затверджені в любові, могли осягнути з усіма святими, що широта і довгота, і глибина, і висота» (Еф. 3, 16)

   Так, як Особистість багато в чому відрізняється від Душі, то і прояви функцій мислення, почуттів та волі у них також різні. Це пов'язано з відмінністю їх енергій та цілей їх призначення, адже Душа призначена до життя в іншому просторі, як у духовній сфері, так і в духовному діапазоні, в якому вона діє.