Релігійність індивідуальна та культова

Кожна людина по-різному ставиться до існування Духовного світу, і це ставлення позначається як на поведінці, так і на її світогляді.

   Є люди, які не визнають Духовного світу, є ті, які по-своєму бачать і моделюють його в собі, а є ті, які намагаються це висловити видимо і відчутно. Ця відмінність пов'язана, як із існуванням у людях індивідуальної релігійності, що визнає лише свою внутрішню віру - «Бога в собі», так і культової релігійності, яка потребує не тільки своєї віри, але й зовнішнього її прояву. Воно може бути виражене як у релігійному культі з певним вченням та поклонінням божеству, так і в різному духовному стані, що розкриває або визначає духовні здібності людини.

   Є релігійне почуття, народжене любов'ю душі під впливом духовного світу, якого вона і належить, а є таке почуття, яке сприймається як духовне, але діючи на тонкому і невидимому рівні, є проявом лише енергій плоті, керованих інтелектом без участі душі. Тому людина має навчитися відрізняти як внутрішній світ від зовнішнього, так і духовний світ від матеріального.

   Зовнішній світ людини перебуваючий у стані бодріння, у поєднанні з плоттю та її органами почуттів, переважно підпорядкований її свідомості. Від свідомості залежить як зовнішнє життя людини, так і внутрішнє, у якому виявляють себе не лише функції мислення, почуття, волевиявлення, але й сфера підзвітна іншій свідомості, куди входять таємні і незалежні сили, такі, як совість, осяяння, інтуїція і натхнення. У внутрішньому світі людини проявляється безліч інших прихованих процесів, про деякі нижче йтиметься.