Всеодно я буду щаслива

Глава 5

І ось у п'ятницю в ранці Єгор підходить до мене

-Карін, сьогодні у нас вечірка, тож прибери тут все і прикрась. 

-Слухай, а ти не охринів? Чого повинна я прибирати? Я тобі, що прислуга? 

-Не зли мене, а виконуй, щоб до 19.00 все було готово. - Він розвернувся і пішов, а я стояла в шоці і зла,і сама собі думала- за що мені це?Не знайшовши відповіді, я побігла у спальню переодягнулася в просту одежу, і побігла в магазин по гірлянди. Накуплявши цілий пакет всіляких дрібниць, я почала прикрашати будинок. І через дві години він виглядає шикарно. Прибирати я вирішила що не буду, бо і так чисто. Оглянувшись ще раз на свою роботу, я задоволено побігла, вибирать собі шикарний наряд. Але перед цим я написала подрузі, що вона обов'язково має бути. Отримавши відповідь, я пішла у ванну. У ванні пробула десь час. І ось прийшов час одягатися. Я вибрала кроси, міні-юбку, і білий топ з мереживом. Макіяж зробила я простий, а волосся зібрала у "дульку". Коли я була готова я спустилася на низ, і те шо я побачила мене здивувала. Всюди був алкоголь. Від пива і до горілки. Я стояла в шоці, і відчула що тепла рука лягла мені на талію.

-А ти молодець, але я не раджу так відкрито одягатися

-По-перше, забрав свою руку від мене,по-друге,не смій мені вказувати, що носити. - Нашу "милу розмову" перебили гості. І я була цьому рада. Єгор пішов зустрічати гостей. Я стояла і дивилася як все відбувається, поки я не побачила як заходить Віка

-Віка, - бігши, кричала я-привіт, як ти? 

-Я добре, а ти? 

-Я теж. - Ми стояли розмовляючи про все. І згодом людей було дофіга і трошки. Тут у Віки дзвонить телефон

-Карін, вибач, я відійду 

-Так, звичайно. - І Віка зникла, але через 5 хвилин вона вернулася

-Я маю їхати до дому

-Що сталося? 

-Та завтра маю з батьками їхати в друге місто, такщо нашу поїздки ми відкладемо. 

-Канєшно. - я обняла подругу, і вона пішла, а я засмутилася. І пішла свій сум запивати алкоголем. Випила я доволі багато, що мене потягнуло до танців. Я ні накого не зважала уваги, а просто танцювала в такт музики. І до речі я за вечір ні разу не побачила Єгора. І коли включився медляк, я піднялася на другий поверх. І відчуваю, що мене хтось схопив за руку, і притиснув до стіни, поставивши руки так, щоб я не втекла. Коли я побачила хто держить мене, я стояла в шоці і не знала що мені робити..... 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше