Всім привіт, мене звати Каріна. Мені 16,і я з дитячого будинку. Маю привабливу зовнішність. Я у дитячому будинку з 7 років. Рідні не захотіли мене забирати, тому що я маю не ангельський характер. У дитячому будинку навіть дуже добре. Я маю двох найкращих подруг з якими я потрапляють у постійні халепи. Мене напевно пробували всиновити сімей п'ять. Но не проходив і тиждень, як мене вертали, бо не витримували. І сьогодні знов мене забирають. Я не дуже хочу, бо знаю що знов вернуть. Я вже зібрала речі. У кімнату зайшла Катя і через сльози почала казати:
-Я буду за тобою скучати
-Я теж-підбігла до неї і обняла. У кімнату зайшла Іра, підішла до нас і теж обняла. Ми стояли так дуже довго. У кімнату зайшов директор:
-Карін, пішли
-Добре,. - я ще раз обняла подруг, і попрямувала за директором. Коли ми вийшли на двір я побачила дорогу машину, і двох молодих людей років 35.Ми підійшли і жінка почала говорити:
-Привіт я Ніка, а це мій чоловік Максим.
-Добрий день, я Каріна
-Сідай у машину, нам довго їхати-я сіла і ще раз подивилась на дитячий будинок, і сльоза прокотилася по щоці. Ми їхали довго, і я заснула. Згодом мене збудила Ніка:
-Сонечко, просинайся, ми вже приїхали.-Я відкрила очі, вийшла з машини, і побачила великий двоповерховий будинок. Коли ми зайшли у вітальню.Я здивувалася вона була дуже красива, і велика у світлих тонах. До мене підійшов Максим:
-Подобається?
-Так, навіть дуже
-Ходім я покажу твою кімнату
-Так звичайно. - Ми піднялися на другий поверх. Моя кімната була остання зліва. Ми зайшли у кімнату
-Карін, розположуйся, а я пішов
-Добре. - Моя кімната була у світло рожевих тонах. Посеред кімнати стояла велика кровать. І шафа з купою різного одягу. Коли я все оглянула, у кімнату до мене постукали:
-Так, так
-Сонечко, я за вечерею маю тебе з деким познайомити, приведи себе в порядок
-Добре, Нік. - Вона вийшла з кімнати. Я підішла до шкафи, взяла чорні джинси з високою посадкою і чорний топ. Волосся я розпустила, і зробила легенький макіяж. Коли я зібралася, читала книгу і ждала вечерю.....