Всеодно ти будеш мій

Глава 3

*******Іван. Мені 17 і ми з родиною переїхали в Лосан-джелес. Завтра мій перший день у школі я нехвилююся я можу знаюти спільну мову з будь ким. Як я ненавиджу цей звук дз-дз ззззз дз. Поснідавши я взяв ключі від машини яку мені подарили на 17. Коли і шо по шкільному подвір'ї побачив двох дівчат. Зайшовши у клас познайомився з Артуром і Мариною. 

 

 

 

 

Прийшовши я взяв телефон і додав друзів у соц сеті. Я додав Зою і вона написала до мене ми переписувалися до першої години ночі. На наступний день Марина сказала, що я маю її цілувати коли Зоя буде іти. Коли Зоя побачила нас з Мариною у неї потекла сльоза. Коли  я ішов вона врізалась в мене і ще тоді вона мені сподобалась. 

 

 

Неочікував такого від свого найкращого друга.  Навіщо було принижувати дівчину яка ні вчому не винувата. А от що до Марини її сестри вона гарна, але я розстався з нею не хочу ще більше ранити Зою. Я не відчуваю до Марини нічого, а коли Зоя написала, що я їй подобаюсь мені так стало добре. Є одна проблема в тому, що Марина почала погрожувати щоб я непмідходив до її сестри. Інакше вона їй розкаже про моє минуле. Я не хочу щоб ще більше страждала невинна дівчина. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше