4

Їхню першу ніч Аліна запам'ятала фрагментами. Усе було, наче в тумані... Вадимове обличчя так близько, його гарячі руки, свіжий вітерець з розчиненого вікна, змішаний з ароматом сливового варення, яке готували десь по сусідству.  Вона вся тремтіла, але не від холоду, а від хвилювання - і він заспокоював її, гладив по голові, наче дитину, шепотів якісь ніжні компліменти.

А коли все скінчилося, й вони лежали обійнявшись, то, дивлячись у її очі, він сказав: "Ти така гарна... У нас будуть красиві діти..."

Чомусь ці слова найбільше запали Аліні у душу, вони, як їй тоді здалося, свідчили про його серйозні наміри, про те, що він дійсно кохає її, а не просто приємно проводить час. І коли Вадим знову пригорнув її до себе, вона цілком віддалася на його волю, хоча їй і було боляче та незручно. Але у цю мить вона була ладна пожертвувати чим завгодно, лиш би він був щасливим. Мабуть, якби їй сказали життя за нього віддати - то вона б це зробила, не роздумуючи. Такий вир емоцій бушував тоді у її душі.

А він був щасливий. Він знову і знову повторював, що кохає її, а коли проводжав додому, то на чиїйсь клумбі обірвав усі троянди, поранивши руки до крові. Аліна турбувалася, що йому болить, а він відповів:

- Це мені за те, що зробив боляче тобі.

І ці слова її так вразили, що вона розплакалася, і так, у сльозах та з великим букетом троянд, увійшла до своєї квартири... Добре, що батьки давно спали й нічого не бачили.

**************

"У комара вік -  один день, у троянди - три.  У кішки вік тринадцять років, у  кохання - три роки. І нічого з цим не поробиш. Спочатку рік пристрасті,  потім рік ніжності, і, нарешті, рік нудьги. 

У перший рік кажуть: "Якщо ти підеш від мене - я вкорочу собі віку."

На другий рік кажуть: "Якщо ти підеш, мені буде боляче, але я це переживу."

На третій рік кажуть: " Якщо ти підеш, я обмию це шампанським."

На інтернет-форумі, де полюбляла спілкуватися Аліна, обговорювали різні теми, у тому числі, й прочитані книги. Ця цитата Фредеріка Бегбедера викликала у завсідників форуму справжній шквал емоцій. Особливо у жінок. Чоловіки -  вони зазвичай полюбляли  зображати себе дещо саркастичними, трохи цинічними, особливо дискутуючи на теми почуттів. Хоча хто ж їх знає, що вони там відчували та думали насправді? Тут було зручно, що ніхто не знав твого справжнього імені, хто ти і звідки - тільки придуманий нік та картинка-аватарка на стіні. 

У жінок те ж саме - картинки й вигадані імена, проте все одно вони були більш щирими та зазвичай розповідали про своє власне, а не придумане життя. Тому й теорію про три роки сприйняли "в штики". І Аліна не була винятком. 

"Як таке може бути? - написала вона. - Для чого тоді зав'язувати стосунки, коли наперед знаєш, що їм усе одно настане кінець?"

"Важливий не результат, важливий процес, - відповів їй форумчанин із ніком Bond. - Якщо увесь час зазирати наперед і думати, що буде завтра або через кілька років, - то хіба це повноцінне життя? Треба брати все найкраще від сьогоднішнього дня."

"Все одно я не згодна, - швидко надрукувала вона.  - Якщо ваше кохання так швидко минає - значить, ви обираєте не тих людей."

"А ви впевнені, що самі обрали того, хто буде з вами, як там кажуть, - у радості і печалі, доки смерть не розлучить вас?"

"Цілковито впевнена!"

"Ну то давайте якось через три роки спишемося, якщо ви не зміните свою думку - з мене пляшка шампанського!"

" :) "

*****************

Їхній з Вадимом роман розвивався швидко, дуже швидко.  Вони майже увесь  вільний час проводили разом, ходили всюди, взявшись за руки, і були абсолютно щасливі.  Вже через місяць їхнього знайомства він запропонував Аліні вийти за нього заміж. Дівчина була приємно вражена, але все ж почувалася трохи розгубленою. Вона сказала, що кілька днів подумає.

 - Ти дурна, чи що? -  бурхливо зреагувала  Надя, з якою вона поділилася своїми переживаннями. - Та у нас половина однокласниць уже повискакували заміж, і дітей встигли понароджувати, а ти ще не нагулялася, сумніваєшся? І  якби ж було якесь казна-що, а то  маєш просто ідеального мужчину! У нього вже вітер в голові не гуляє, розумний, симпатичний, з хорошою роботою, ще й  "утріскався" в тебе по вуха! Бігом бери і веди до РАГСу, поки  інша не відхопила собі таке щастя! 

 - Просто все якось занадто швидко, - виправдовувалася Аліна. - Я ще не встигла звикнути до думки, що зустрічаюся з хлопцем, а тут треба вже приміряти на себе  статус нареченої...

 - Ми живемо взагалі у дуже швидкий час, - заявила Надя. - Це наші бабусі  з дідусями рік могли ходити, узявшись за руки, перш ніж наважитися поцілуватися, але в них була справа важливіша - будівництво комунізму. А ми, сонце моє, маємо дбати про власні інтереси. Така наша жіноча доля.

Аліна не стала сперечатися.

 - Добре, - сказала вона Вадимові при наступній зустрічі. - Я вийду за тебе заміж.

Побачення, як завжди, завершилося бурхливим сексом у Вадимовій квартирі.

 - Скажи, що ти любиш мене, - шепотів він, обіймаючи її.

 - Люблю...

- Я хочу, щоб ми завжди були разом...

А  у свідомості Аліни чомусь увесь час крутилася та дурна цитата -  про вік комара, троянди і кішки. "Чорти б забрали форум разом із  його Бегбедером!" - думала вона.

 ... - Тобі сподобалося?- спитав Вадим, переводячи подих.

 - Дуже, - збрехала Аліна.

Але то був лише один невдалий день.  Щасливих - значно більше.