Розділ 14

НІКОЛА

Ніколи не вірив, що прості слова можуть гріти душу, і дарма, адже вони таки можуть.

Вона готова йти до кінця заради нас.

Поруч із нею я починаю бути надто чутливим, але мені це навіть подобається. Мені подобається, який я з нею.

— Ніко, — покликала мене Кароліна після хвилин мовчання в обіймах.

— Так?

— Я спалила той магазинчик і потрапила на камеру не через помсту тобі за останні два роки.

Я трохи звів брови й подивився на неї. Для мене не було відвертістю, що вона зробила це з якоїсь більш важливої причини, але те, що вона сама заговорила про це, каже, що наша розмова триває.

— Я вже казала тобі, що Бастер знає, що я тут.

— Так, Андерсон сказав тобі.

Вона злегка кивнула головою, як підтвердження моїм словам.

— І через це я показалася на камерах, але спалила магазин абсолютно з іншої причини. Деніель сказав ще дещо, що підштовхнуло мене до всього цього. — Вона зробила невелику паузу, певно щоб зібратися з думками. — У тому занедбаному магазинчику були заховані важливі документи, якими Бастер змушував людей працювати на себе проти їхньої волі. Через це я спалила його, хотіла знищити те, що гарантує йому більший шанс на перемогу.

— Але якщо це була просто пастка Андерсона, щоб ти видала себе Бастеру? Та й він не такий ідіот, у нього мали бути копії.

— Там були й копії, не всі, але були. Але за підставу... Він говорив чесно та щиро. Деніель попросив мене про ласку.

— Яку?

— Бастер тримав його біля себе не документами, а за допомогою доньки. Барнс шантажував його маленькою дівчинкою. І він попросив, щоб я забрала її й віддала його сестрі, її тітці.

Це надзвичайно дивно, я навіть не можу щось відповісти на це. У мене подібного ніколи не було, і я боюся, що і тут є каверза. Вона скрізь є.

— Ти налаштована її врятувати? — Спитав я.

Вона знову піднялася і вмостилася на моєму животі, жодного разу не перервавши наш зоровий контакт. Тільки тепер уже без сліз, чому я був дуже радий.

— Так! Я повірила йому, і готова зайнятися цим. Щоб ти не подумав, але я заберу у Бастера дівчинку і віддам її тітці. І навіть якщо ти зараз почнеш розповідати, що це все брехня і так далі, то я все одно зроблю по своєму. Адже, якщо це правда... Я зроблю це Нікола, все одно зроблю... Щиро кажучи, вже почала.

— Що? — Такого повороту я точно не очікував. І вона навіть мені не сказала! — Чому ти не сказала мені раніше? Чи не попередила мене хоч би!

— Ти б все одно нічого не змінив, тож не дуйся через те, що я не порадилася з тобою.

Ох, на її думку, я часто "дуюся" на неї. Ну звичайно, якщо вона постійно щось витворяє! Хоча б до відома поставила.

— Ніко, — лагідно й хитро покликала вона мене. — Будь ласка, не псуй момент своєю кислою фізіономією.

— Який ще момент?

Вона не відповіла. Якщо мені й не хотілося, але я дозволив всьому тілу розбитися.

І вона цим скористалася.

Ця маленька злочинниця почала водити своїми пальчиками на моїй грудній клітці, повільно опускаючись на живіт, окреслюючи кожну частину мого тіла. Кароліна вирішила помучити мене сповна і пересіла з живота трохи нижче.

Чорт. Вона спеціально мене дражнить!

Її пальці повільно зісковзували все нижче й нижче, якби ненароком зачіпали пояс моїх піжамних штанів.

— Кара, — трохи охриплим голосом попередив її.

— Що? Тобі не добре?

Ох вже це дівчисько! Вона починає зводити мене з розуму, знову!

Я хапаю її за руки й сідаю на ліжку, притягуючи її якомога ближче до себе.

— Ти ж спеціально! — Ричу я їй в губи, від чого та тільки усміхнулася мені, і я не зміг більше стримуватись.

Я притягнув її голову до себе і вп'явся їй у губи. Дико, грубо і поспішаючи, я не зміг би зараз зволікати й тягнути час, ні. Зараз я став жадібним, настільки, ніби її можуть будь-якої миті забрати з моїх обіймів.

Кароліна теж не стала зволікати, вона запустила руки в моє волосся і відповіла мені з тим самим натиском.

Але мені цього замало. Мені хочеться більше, хочу всю її.

Впевнений, що вона вже відчуває, наскільки сильно роздратувала мене, вона буквально сидить на доказі.

Я запустив руку їй під мою довгу футболку, і почав підіймати її, бажаючи зняти зі злочинниці все що мені заважає. Але вона мене зупинила та припинила поцілунок.

Її дихання було важким, і це теж мене приваблювало. Абсолютно все в ній мене приваблювало. Тягнуло як магнітом.

— Ніко, — заговорила вона поклавши голову мені на плече. — Вибач… Ми не можемо… У мене місячні.

Чорт, як не вчасно. Хоча вона вже знала, і все одно почала дражнити мене, продовжувала до останнього.

— Добре, — я знову ліг і потяг її за собою, укладаючи поряд. — Наступного разу скажи мені про це, перш ніж почнеш дражнити, я боюся, що не стримаюся.

— Постараюсь, але нічого не обіцяю. Мені подобається дражнити тебе, — хмикнула вона.

— Подобається? Ну так, не ти ж тепер не заснеш через стоя... коротше, фіг з ним, спи.

І вона, звичайно, мене не послухала. І навіщо я тільки бовкнув зайвого?

— Ні, що ти, давай, домовляй.

— Каролін, навіть не намагатимуся, бо знаю що це безглуздо. Ти через пару секунд будеш говорити наскільки сильною може бути біль в животі під час місячних і таке інше. І я тобі вірю! Чесно, вірю. Так що давай не сперечатимемося на цю тему, а просто забудемо, добре?

Вона знову лягла мені на груди й прошепотіла:

— Гаразд... Гаразд, я перегнула. Не хотіла зайти так далеко, просто коли ти мене поцілував... Вибач.

— Все нормально, тож нумо спати, час уже досить пізній.

І, нарешті, вона мене послухала, розташувалася зручніше, притулившись до моїх грудей і досить швидко провалилася в сон.

Коли ж я відчув сонливість, спочатку поцілував її в висок, а потім пішов за нею в сновидіння.