Розділ 5

2 РОКИ ТОМУ

Мені незручно.

Нік викликав усіх довірених на термінові збори, які відбудуться в самому клубі, точніше в кабінеті, що там розташований. Таке відбувається вперше, і саме це мене і турбує.

Ще одна проблема полягає в тому, що цього разу я ніяк не змогла прийти вчасно. Тож зараз я поспішаю до місця призначення, знаючи, що Нікола все ще там. Я повідомила йому, що не встигну прийти вчасно, і він пообіцяв, що все розповість мені, коли я прийду.

І тепер я стою в його кабінеті та чекаю, поки він почне проводити індивідуальні збори для мене.

— Каро, тобі розказувати швидко чи з кожною деталлю?

— Спробуймо поєднати? Не хочеться щось упустити, але й слухати до самого вечора теж не маю бажання.

— Ну добре. — Нікола сів на своє крісло за столом, і я наслідувала його приклад, сівши на крісло навпроти нього. — Тобі знайоме прізвище Барнс?

— Ну так, я чула. Вони ж володіють клубами "Солодкий момент"? — Нік кивнув. — Назва така собі, згодна, але нам же на руку, вони ж, як-не-як наші конкуренти. — Я знизала плечима.

— Каролін, без жартів, зараз не до них. Я розумію, що в тебе непоганий настрій, але зараз ти потрібна мені більш серйознішою.

Я розуміла, що Нік напружений, і розрядити обставини в мене не вийде.

— Чи пам'ятаєш ти недавнього хлопця, який влаштував переполох у нас?

— Того придурка я надовго запам'ятаю.

— Якщо тільки не на все життя.

— Що ти маєш на увазі? Він створив нам ще більше проблем?

Нік потер перенісся і злегка прикрив очі.

— Можна й так сказати. Той хлопець є молодшим братом Бастера Барнса, і про свій візит до нас він розповів своєму братику, тільки на свою користь. У нас із ним і так напружені стосунки, особливо через конкуренцію, так тепер ще й молодший вліз.

— Молодший брат?

— Саме так. — Позаду мене почулася відповідь, і коли я обернулася, побачила Ділана. Він зумів тихо пробратися в кабінет і так само тихо зачинити за собою двері. Я його не почула, але ось Ніко його побачив. — І Барнс молодший сильно напартачив спеціально для нас.

— Що він зробив?

— Крім того, що розлякав нам відвідувачів? Та так, сущі дрібниці. Усього лише налаштував свого братика проти нас. Наплів йому, що ми погрожували його життю, якщо він не вмовить рідню закрити весь свій бізнес.

— Що? Хрінь якась! Нам узагалі по барабану на його бізнес, є він чи ні.

— Але ось Бастер так не думає. — Нік встав із крісла і попрямував до Ділана. — Для нього ми сильні конкуренти, і він не упустить можливості стерти нас у пил. Власне, що він і повідомив нам у листі.

Ділан передав Ніку якийсь листочок, після чого кивнув мені на знак прощання і залишив кабінет.

— Відправляти повідомлення на папері, якраз йому за віком. — Сказала я.

Нік обернувся до мене і дав цей лист.

— Почитай.

Я не стала нічого говорити, а взяла з його рук послання і почала читати.

"Здрастуй Нікола.

Ти не так давно перейняв клуби у свого батька, і вже сидиш у мене в печінках. Я терпів тебе і твої різкі успіхи, але вчорашнє я просто так не залишу. Це початок війни, так і знай. Я знищу тебе і всю твою справу, просто зітру в пил. Ти навіть не уявляєш, що на тебе чекає. Думаю, ти напевно чув деякі чутки про мене. Тож знай, скоро з'явиться ще одна, в якій буде і твоя доля, тільки не дуже радісна порівняно з моєю.

Готуйся до падіння, Вайт."

— У мене є кілька запитань.

— Задавай. — Нік був готовий до всіх питань, я впевнена в цьому.

— Що ще за чутки про нього? Я взагалі вперше чую про них.

— У лихі дев'яності він був чимось на кшталт італійської мафії у фільмах і книжках, але тільки все відбувалося тут, наяву. Про нього ходять багато чуток та історій про його, нібито, жорстокість. Одна з них трапилася близько десяти років тому, може трохи більше. Він просто вирішив позбутися конкурентів і всього іншого оточення, які хоч якось можуть вплинути на його бізнес. І навіть не зупинився коли дійшов до свого ділового партнера, Бернара Паркера.

— Це той, кого знайшли у ванні наповненій його ж кров'ю?

— Так, і вгадай з трьох разів, хто став винуватцем, на якого ніхто й не подумав?

— Бастер... Але чому його не підозрювали?

— Всі вирішили, що йому буде не вигідно втратити такого партнера, і ще тоді не знайшли жодного доказу його причетності. Так справу і закрили. Тож його попередження краще не сприймати як жарт.

— Але він же не думає, що ми справді просто сидітимемо й чекатимемо, доки він зволить щось зробити. Ми можемо звернутися в поліцію, у нас є лист із погрозою, потрібно подати заяви!

— Із цим набагато важче, ніж здається. Крім листа жодних доказів у нас немає. Але й лист нам нічого гарантувати не може, він його не підписав.

— А якщо розпізнати за почерком?

— Не думаю що він сам його написав. Барнс міг змусити будь-яку людину написати й відправити нам.

— І що, ми нічого не можемо зробити?

— Не зовсім. — Нік підійшов до вікна і повернувся до мене спиною. — Співпраця з поліцією можлива хоча б через усі справи, які він скоїв, усі розуміють, що він винен багато в чому, але доказів немає. Днями в мене зустріч з однією людиною, і якщо він погодиться нам допомогти, то, можливо, ми зможемо розібратися з Бастером раз і назавжди.

— А якщо навіть співпраця з ним нічого нам не дасть?

— Якщо ця людина буде з нами, то і поліція теж, і тоді ми без проблем зможемо посадити його за ґрати. Тільки потрібно буде бути дуже обережними. Якщо все буде за планом, то діятимемо як кримінальне угруповання, типу наслідуватимемо його справжню справу. Тільки за нами буде поліція, яка знатиме абсолютно все. І наприкінці, в найпотрібніший момент, вони вступлять у гру і йому стане кінець.

— У якому сенсі кримінальне групування? Ми ж не будемо серйозно робити щось незаконне?