Жасмин зрозуміла, що робота приватного детектива не така легка, як спочатку здавалося, коли втретє порушила власну обіцянку не викидати клієнтів у вікна.
З одного боку, нічого страшного не сталося. Персик у від’їзді, розбирається з проблемами якогось «грошового мішка» з півдня. До повернення партнера скло можна згенерувати десятки разів! І на безмозкого замовника зібралося чимало компромату, він точно не наважиться позиватися.
А з іншого… Гроші – ніщо, нехай і приємне до неможливості, але поточне завдання Жасмин – самоконтроль. На планеті, населеній виключно людьми, його єдина альтернатива – виправний заклад.
Жасмин сумнівалася, що тамтешні методики допоможуть середньостатистичній асіанці впоратися з гнівом. Імовірніше, результат наштовхне місцевий уряд на ідею щодо відродження смертної кари.
Отже, вирішено! Ким би не був наступний клієнт, треба продемонструвати чудеса терпіння і довести Персу: він помиляється, напарниця здатна не тільки підкорятися інстинктам і розгрібати наслідки.
Жасмин урочисто пообіцяла це самій собі о двадцять третій п’ятнадцять за часом нульового меридіана Віанди, відсвяткувала початок нового життя трьома чашками міцної кави з подвійною порцією цукру, уявила чудове майбутнє без жорстокості й намірилася до самого ранку покращувати настрій методом комп’ютерних ігор.
Дзвінок у двері зруйнував приємні плани.
– Та ну, так не чесно, – пробурмотіла Жасмин, відмикаючи замок. – Чому саме зараз? Не хо-о-очу… Ну гаразд!
Двері відчинилися без жодного звуку.
На ґанку в яскравому світлі ліхтаря стояв наскрізь промоклий чоловік років п’ятдесяти і з надією дивився на камеру-муляж – маневр для місцевих хуліганів, що чомусь сильно не злюбили асіан з перших днів їхнього прибуття. Дикі люди, зате у непоганій фізичній формі. Часом Жасмин навіть не встигала наздогнати капосників.
Справжня камера маскувалася під елемент кам’яного мурування і за три місяці проживання Жас Лі Мін та Пер Сі Ліка на Аві-Ейл не постраждала жодного разу.
– Нещодавно йшов дощ? – здивувалася Жасмин, зиркнувши на сухий асфальт і заповнені пилом вибоїни. – Де?
Відвідувач здригнувся, з його плеча щось упало і покотилося в тінь від поручнів.
– Можна увійти? – постукуючи зубами, вимовив чоловік замість привітання. – Мені холодно…
– Чому на вашому костюмі від «Екітано» за тринадцять тисяч віанітів висить картопляне лушпиння? – зустріла його Жасмин прямим питанням, але все ж таки відступила, пропускаючи всередину. – І риб’яча луска на краватці? Кокосова стружка на сорочці? Вермішель у волоссі? Желе на черевиках?
– Мене викинули у сміттєвий бак і облили помиями, – помітно бентежачись, зізнався чоловік. – Кларенс Клайн. Я – Кларенс Клайн.
– Жас Лі Мін, або Жасмин. Можна просто «асіанка», на «породження пекла» я теж відгукуюся, – назвала себе Жасмин і зачинила двері, насамкінець грізно підморгнувши особливо нахабному шкідникові, що патрулював протилежний бік вулиці з кишенями, повними каміння. – Ідіть чиститися, ейс-хвильовий душ наприкінці коридору, там встановлено м’який режим. Хто вас так, га?
– Дружина, – похнюпився Клайн. – Колишня. Вибачте, я не бачу капців для гостей.
– Це офіс. Принаймні до половини коридору.
– Ну так, ясно. У моєму офісі є капці.
«Буде складно», – похмуро подумала Жасмин і повідомила потенційного клієнта, що чекає на нього в кабінеті.
– А капці? – наполягав Клайн.
– А стусан?
Це ж не агресія, правда? Ні?..
Він виявився тямущим (ну або до нього дійшло значення слова «асіанка») і не випробовував долю та асіанське терпіння.
***
На той час, коли чистий і сухий Клайн вийшов із хвильового душу, Жасмин переглянула загальнодоступну інформацію про свого візитера.
Кларенс Клайн, п’ятдесят один рік, власник невеликої будівельної компанії, алергія на собак і кішок, одружений вдруге, значних проблем із законом не мав, але штрафи за порушення правил дорожнього руху отримував і сплачував регулярно. Судячи з фотографій, за останній рік скинув щонайменше двадцять кілограмів. З колишньою дружиною зберіг теплі стосунки, розлучення минуло спокійно, без взаємного бруду.
Колишня, між іншим, асіанка, і це частково пояснювало стриманість судового процесу. Генетичні модифікації дали вихідцям з Асіо величезну силу, сила породила терпіння. Не у всіх, зрозуміло, але більшість асіан не звертають уваги на дрібні розбіжності, особливо у змішаних парах. Якщо шаленіти щоразу, коли щось не влаштовує, жодних чоловіків на всій вік не напасешся.
– Вже вивчаєте мене, хе-хе? – Клайн упорався з душем швидко і знайшов кабінет без підказок. – Софі – моя перша дружина. Ми познайомилися на Мебісі дев’ять років тому, закохались як підлітки і побралися через тиждень після зустрічі.
– Ваш шлюб тривав три роки, – зауважила Жасмин.
– Кохання минає, ех… – Клайн пригладив рідке темне волосся, ослабив краватку і мрійливо усміхнувся. – Але ми залишилися добрими друзями, часто спілкуємося в інфонеті, обмінюємося вітальними листівками на Новий рік та дні народження.