Розділ 6

Лія чесно намагалася слухати лекції, але не виходило. І діло була зовсім не в виступах. Останні якраз виявилися дуже цікавими, пізнавальними, навіть креативними та, безумовно, важливими для її роботи. Однак думки раптово стали неслухняними й ніяк не бажали зосередитися на важливому тут і зараз.

З вартою заздрості завзятістю вони раз по раз поверталися до Івана. Але ж колись, щоб захистити дисертацію з дитиною на руках і стати фінансово незалежною, Лія спеціально вчилася не відволікатися ні на що другорядне, поки не розв’яже найважливіші завдання. Злостячись на себе і на Ковча, Лія увімкнула диктофон і з розумним виглядом дала думкам волю.

 Те, що відбувалося з нею з учорашнього вечора — навіть не вірилося, що й доби не минуло, Лії несподівано дуже сподобалося й страшенно не сподобалося водночас.

Чому сподобалося? Через те, що самообманом Лія не займалася, оскільки брехати собі — найдурніше з занять, вона ще вчора собі зізналася, що Ковч її приваблює. Не останню роль в цьому зіграло його ненав'язливе залицяння.

Лія насупилася. Мабуть, з залицянням вона погарячкувала. Іван швидше піклується про неї, хоча Лія його про це не просила. Адже, по суті, вони один одному «ніхто». Правда, таке формулювання Ковч вперто відмовлявся визнавати.

А якщо серйозно, то у них дуже дивні стосунки. Їх начебто немає, але разом з тим вони існують. Можливо, вона просто забула, як виглядають справжні залицяння? Та й чи знала взагалі? Вони з Андрієм одружилися в дуже юному віці та надто швидко, щоб витрачати час на прелюдію — в прямому й переносному сенсі слова.

Колеги дискутували. Лія зітхнула та вимкнула диктофон. Спробувала взяти участь в обговоренні, але одразу ж второпала, що нитку розмови упустила, і вже давненько. Всі присутні обговорювали підняті лектором питання, а у неї в голові відбувалася власна суперечка. Радше навіть баталії аргументів «за» та «проти». Вельми суперечливих, до речі.

Загалом, з першим пунктом — «сподобалося» — все виявилося складно, і Лія вирішила спробувати розібратися з пунктом номер два. Аргументів до «не сподобалося» знайшлося не так вже й мало. Найбільше в тому, що відбувалося, Лію турбувала власна реакція на Івана та його... турботу. Лія вже давно звикла все вирішувати сама, і тут хтось раптом взявся керувати її діями. Більш того — Іван випереджав їх, вгадуючи немислимим чином.

А ще ця звичка — розглядати співрозмовницю. Цікаво, він з усіма жінками так спілкується? Було б простіше, якби Ковч сказав прямо, що хоче її. Тоді Лія ще вранці, а можливо, й вчора ввечері перебралася б в інше місце. Використала всі свої зв'язки, але нічліг би знайшла. А так...

Вона знову спробувала розібратися в обговорюваному колегами питанні, але не ризикнула вставити слово, побоюючись не втрафити в тему. Тихо зітхнувши, Лія повернулася до протиборчих угруповань всередині власної голови.

Імовірно, при погляді на них з боку Ковч поводиться досить стримано, а сама Лія так взагалі ніяких приводів до інтимних думок не дає. Але кожному з двох взаємне тяжіння не помітити складно — як і зрозуміти, до чого це може призвести. Ще трохи подібного спілкування, і вони точно опиняться в одному ліжку. Дивно, що ця думка її не злякала.

І в той самий час Лія не звикла плисти за течією. А ще вона заборонила собі підкорятися чоловікові, дозволяти йому думати та вирішувати за себе — коли дізналася про зраду чоловіка. Проаналізувавши свою поведінку за останню добу, Лія прийшла до висновку, що поводилася надто поступливо. Саме тому Іван і дозволяв собі нею керувати.

Ось це «Дочекайся мене після лекцій» і змусило Лію замислитися над тим, чи потрібно їй усе це — майже незнайомий Ковч і тимчасовий зв'язок, який може зовсім не виправдати очікувань — її або його, та навіть обох. Досвіду в цих справах у Лії не так вже й багато, в той час, як в Івана... Цілком природно припустити, що в його віці такий досвід є. А ось чи пасуватимуть вони за темпераментом — питання.

Почалася чергова лекція, і Лія знову увімкнула диктофон.

Вона ледь вірила, що розмірковує про можливу близькість з ледь знайомим чоловіком. А ось Іван, здається, ставиться до тимчасових зв'язків під час ось таких заходів цілком лояльно. Взяти хоча б історію з Максимом. Ковч так спокійно це сказав — про пару лише на конференції. Можливо, і він не вільний?

А вона?

* * *

Чи можна вважати секс, і нічого крім сексу, раз в тиждень з колишнім чоловіком стосунками?

От і Лія цього не знала.

Вона непомітно, наскільки це взагалі було можливо, вибралася з зали та вийшла з санаторію. Закуталась в шаль і обрала протилежний від будинку Ковча напрямок.

Цей майже підлітковий вчинок Лія обізвала актом протесту. Зрозуміло, що з Іваном вони точно зустрінуться й навіть ще сьогодні — але тільки тому, що в його котеджі залишилися її речі. Лія поки що не вирішила, чи залишиться там ночувати.

А зараз їй потрібно подумати. Спробувати розібратися у всьому ще раз.

Лія згадала, як розгубилася, коли дізналася про Максима та Марину. Якщо статус Максима їй невідомий, то на безіменному пальці у Марини підморгувала діамантовим оком обручка. Невже цим двом все одно, що про них говорять чи просто думають?