Розділ 21(частина2). Про болота, шестиногі рішення та сліди

Тепер Патриція. Рослина висіла в повітрі, позбавлена свого звичного дому, і її корінці звивалися в порожнечі з тим розгубленим виглядом, який зазвичай мають створіння, у яких щойно забрали підлогу.

«Рослинна магія континенту: від давніх ельфійських практик до сучасних методів» . Третій розділ — мутагенні трансформації під впливом магічного втручання. Спрямована модифікація кореневої системи. Теоретично — можливо. Практично — непередбачувано.

Але «непередбачувано» — це був його улюблений режим роботи.

Ілларіс поклав Патрицію на мох, присів поруч і сконцентрувався. Ельфійська природна магія — не його спеціалізація, м'яко кажучи. Але базу він знав, а Дрімвуд описував принцип досить чітко: спрямований імпульс у кореневу систему, чіткий образ бажаної форми, контроль наміру. У Ксандри, звісно, вийшло б чергове зубасте чудовисько з амбіціями. Він планував щось скромніше.

Магія увійшла в корені. Патриція здригнулася — всією масою, від зубчастого листя до останнього пагона, — і її око розширилося.

Корені почали змінюватися. Спочатку просто потовщувалися, набираючи силу. Потім розділилися. Потім — зігнулися. Шість відростків сформувалися в щось, що нагадувало лапи, — не котячі, не собачі, а скоріше як у павука: суглобчасті, вузлуваті, з кореневими волокнами на кінцях замість кігтів.

Не зовсім те, що він уявляв. Він уявляв чотири. І менш... павукоподібні. Але Патриція, очевидно, мала власну думку щодо цього.

Рослина спробувала встати. Перші три спроби закінчилися падінням убік — з тим образливим звуком, який видає мокрий мох під вагою броньованої папороті. На четвертій — вона піднялася. Шість коренів-лап розчепірилися, знайшли баланс, і Патриція стояла.

Мить тиші.

А потім вона побігла.

Рвонула з місця з енергією, яку Ілларіс у ній не підозрював, — шість лап дрібно стукотіли по моху, пагони розвівалися, зубаста паща хапала повітря, а жовте око крутилося, наче прицільний механізм. Муха. Десь попереду була муха. Патриція зникла за заростями очерету з хрускотом, від якого піднялися три болотні птахи.

Ілларіс стояв із порожніми руками й дивився їй услід.

— Чудово, — сказав він.

Муха вже не дзижчала.

Він перекинув сумку зручніше на плечі, востаннє глянув на осиротілий горщик на купці моху і рушив на схід — за ниткою Ксандриного сліду, яка ледь помітно тремтіла на межі його відчуття, стікаючи серед магічних перешкод болота, як останній промінь світла в каламутній воді.

Магія ніколи його не підводила. Точніше — майже ніколи. Був один раз. Лише один прорахунок, одна нитка, яку він витлумачив неправильно. Результатом стало знайомство з платиноволосою дівчиною, наслідки якого ще довго нагадували про себе. Він волів про це не думати. Особливо тут, на болоті, де магія й без того плутала все, до чого дотягувалась.

За спиною затупотіло.

Ілларіс обернувся.

Патриція мчала до нього — шість лап-коренів мелькали з комічною швидкістю, пагони хльостали по очерету, з пащі стирчало щось, що колись було жуком. Вона добігла, зупинилася, задерла око на Ілларіса й видала звук — щось між тріумфальним хрипом і задоволеним клацанням.

А потім почала скакати навколо нього. Перестрибуючи через купини, хапаючи пагонами стебла болотних трав, тягнучи їх і відпускаючи, як грайливе цуценя, яке щойно відкрило для себе концепцію свободи переміщення.

Цуценя з шістьма коренями-лапами, зубастою пащею та оком на окремому пагоні. Жахіття ботаніки. Ферналь би оцінив.

— Добре, — сказав Ілларіс рослині, яка якраз намагалася вхопити метелика і промахнулася. — Ти йдеш зі мною. Не тому що я сентиментальний. А тому що пояснювати Ксандрі, чому я загубив її улюбленицю, — це розмова, якої я хочу уникнути більше, ніж болота.

Патриція проігнорувала його повністю, зайнята другою спробою з метеликом.

Ілларіс повернувся на схід, перевірив нитку — жевріє, тонка, але є — і пішов.

Болото хлюпало під ногами. Патриція скакала збоку, залишаючи шестилапі сліди.

Ілларіс перестрибнув через калюжу, Патриція перестрибнула за ним — і загубила метелика остаточно.

Вони рушили далі, вглиб болота, на схід, слідом за ниткою, що танула.