Розділ 1

– Мадам! Давайте ви сядете, і ми спокійно поговоримо… – запропонував Джон Лікольн Королеві Соф’ї Д’ор.

– Як ви думаєте, нам є про що поговорити?

– Ну, принаймні варто спробувати.

– Ви тримаєте мою дочку в заручниках!

– Мамо, це не так! Я тут добровільно, мене ніхто силою не тримає...

– Ліка, ти не в собі! – Соф’я лютувала. – До твого Весілля залишилося всього кілька тижнів, а ти втекла з дому і перебуваєш в сумнівній компанії, а ще й в компанії чоловіків.

– Я Принц Джон Лікольн, Мадам. І кров моя нічим не гірша за вашу, а всі присутні тут – моя сім'я!

– Ви ізгої. У вас немає ні Імені, ні Корони. Ліка! Я забороняю тобі, чуєш! Ти негайно повертаєшся зі мною в наш Світ.

Суперечка тривала вже досить довго. Соф’я була дуже агресивною і мала твердий намір забрати доньку. Звісно, саму Ліку ніхто не питав. Вона стояла поруч з Джоном і дивилася, як обговорюється її доля, час від часу намагаючись вставити своє слово, але безрезультатно. Так само, як і вона, Шон Кан спостерігав за всім, що відбувається. Але, на відміну від Ліки, яка стояла поруч з його сином, він сам перебував в глибині альтанки і досі не був помічений грізною Королевою Соф’єю Д’ор. Але зрозумівши, що розмова перетворюється на справжній скандал, а це в свою чергу загрожує посварити два Світи, Шон вийшов з тіні і тихо сказав:

– Соня, мій син любить твою дочку... Не заважай їм, нехай у них буде так, як вони самі хочуть...

Соф’я завмерла на півслові, різко повернулася в бік Шона. Вона кілька секунд дивилася на нього, не мигаючи, і раптом вся її агресія зникла. З нею щось сталося, наче всередині ввімкнули світло. Вона ловила ротом повітря, не в змозі вимовити ні звуку, а Шон просто дивився на неї з напівпосмішкою на обличчі.

– Як ти, люба... – знову тихо пролунав його голос.

– Шон... – зітхнула Соф’я і похитнулася, не зводячи з нього очей.

Шон підійшов до неї, взяв її за руку і поцілував кінчики пальців.

Лайон і Маша театрально потиснули один одному руки.

– Якщо так піде далі, ми можемо піти у відпустку, – прошепотів Лай коханій.

– Стривай, у Соф’ї зовсім не м'який характер...

– Ну, вона ж не дурна, щоб впустити його вдруге! – відповів Лай, крадькома поцілувавши її в губи.

Джон і Ліка подивилися один на одного, вони зовсім не розуміли, що відбувається.

– Ти в курсі, що вони знають одне одного? – спитав Джон.

– Звідки?! Але теоретично, вони мають бути знайомі. Представники Королівських Домів двох сусідніх Світів... Але Ліка була шокована не менше, ніж сам Джон.

– Боже мій, що тепер робити? – раптом вигукнула Соф’я.

– Жити… – відповів їй Шон, посміхаючись.

– Як? Весілля вже призначено, це останній шанс влаштувати Ліку, перш ніж всі дізнаються про її дивацтва.

Соф’я спробувала ще раз, але без зайвої агресії, пояснити, що дочка повинна вийти заміж.

– Як ти колись? – гірко спитав Шон.

– Я не могла тоді не послухатися батька! І як можна зараз порівнювати? У мене не було таких примх, як у моєї дочки!

– Я б не був такий впевнений, – відповів Шон з іронією в голосі.

– Вдаримо в долоні на десять поцілунків у зірках, що ці двоє за годину знову посваряться і розбіжаться ще на 25 років?! – прошепотіла Маша, дивлячись у вічі Лайону.

– Ну ти, Відьмо, начаклуєш зараз! Нехай вони хоча б будуть друзями…

– Не сміши! Ти прекрасно знаєш, що після любові не буває ніякої дружби. Подивись, стільки років минуло, а вони досі пам'ятають образи.

– Хай самі розбираються, тепер у них є шанс… – відповів Лайон, знову вкравши поцілунок у Маші.

– Поки не дізнається, хто... – Маша замовкла, але Безсмертний чудово розумів, що вона мала на увазі.

Джон, обіймаючи Ліку, спостерігав одразу за двома парами. Він бачив, що батько намагається домовитися з Соф’єю, а навпроти Лайон і Маша тихенько розмовляють між собою, подивляючись на його спроби.

– Твоя мама не спокійна, як я бачу... – тихо промовив Джон, цілуючи Ліку в скроню.

– Це м'яко кажучи. Ти помітив, що Люк і Вероніка гайнули в будинок?

– То, може, ми зробимо те саме? – запропонував хлопець, озираючись на всі боки.

– А потім?

– Розберемося... Я хочу побути тільки з тобою!

– А як же мама? Джоне, мені треба спробувати пояснити їй про нас...

Але в розмову втрутився Лайон, вирішивши, що пора припинити сперечатися, та починати домовлятися. Звичайно, можна вчинити жорстко, як натякнула Маша, просто змусити їх прийняти те рішення, яке буде вигідним для його вихованців. Але зрозумівши, що це може нашкодити Шону, Лайон вирішив використати лише силу переконання.

– Королево Софіє, ви прибули сюди зі своєю свитою? – почав він здалеку.

Не очікуючи такого питання, вона обернулася до Лайона і сказала трохи розсіяно: