Гра, що ожила

— Ти не можеш бути реальним! Ти просто персонаж гри!

Хлопець відсахнувся від маніяка з величезною сокирою. Обличчя Потрошителя було затягнуте білою тканиною. Черевики, штани, голий торс і фартух перемазані слідами свіжої та старої крові, як у грі.

Хлопець кинувся тікати, але спіткнувся і схопився руками за диван та маленький журнальний столик. Маніяк з розмаху вдарив сокирою по столику, цілячись у руку, але хлопець встиг її відсмикнути. Секундна затримка зі спробою дістати сокиру зі столика дозволила Жені уникнути наступного помаху величезного сокирища, яка потрапила в диван.

Він перестрибнув через край дивана і вискочив з кімнати. Зачинив двері та кілька разів провернув замок. З такою сокирою це не вічна перешкода, але, на скільки Женя пам'ятав із гри, це був один із найжорсткіших і один із найдурніших босів. Якщо він такий самий, як у грі, то Потрошитель не стане ламати замок або петлі, а на пряму виламуватиме двері.

Женя схопив телефон із тумбочки в коридорі і хотів бігти з квартири, але побачив, як удари величезної сокири пробивають наскрізь двері, як гарячий ніж масло. У нього, звичайно, був гарний ремонт у квартирі і міжкімнатні двері були нові та міцні, але з такою сокирою вони довго не впораються. Тим більше що вихід із квартири був, якраз поряд із цими дверима. Ні, треба бігти в інший бік. Надто вже страшно і моторошно виглядав цей маніяк і ця сокира за межами гри.

Хлопець проскочив коридором, пробіг через прохідну кімнату, замикаючи за собою ще дві двері. Забіг у ванну і там зачинився. Поки маніяк ламатиме всі ці двері, хлопець встигне викликати поліцію. Його врятують, і на цьому все закінчиться. Але як взагалі це чудовисько могло вибратися з комп'ютерної гри і опинитися в його квартирі, в реальності? Це тільки у фільмах можуть взяти і ні з того, ні з цього ожити персонажі гри, а в реальному світі такого не може бути. Але ось він маніяк, що ожив і цілком реальний, намагається його вбити і на відміну від комп'ютерного героя, за якого хлопець грав, у нього немає зовсім ніякої зброї і що робити з таким чудовиськом у реальному світі він не знає.

А може він просто божеволіє? Не дарма ж йому мама і бабуся казали, що він ну, надто багато грає в комп'ютерні ігри. Цілими днями та ночами грає. Але для нього це тепер просто робота. Він же тестувальник ігор. Поєднує приємне з корисним.

Ось і цю гру він тестував. Запустив, подивився, спробував, знайшов деякі проблеми, бавився з нею кілька днів на різних рівнях складності та з різними налаштуваннями. Гра була гарною. Майже пройшовши її повністю з новим видом налаштувань, він просто задрімав перед телевізором із джойстиком у руці, бо було вже близько третьої ночі. Але потім Женя прокинувся від шуму і побачив Потрошителя, що ожив з гри. Спочатку він подумав, що це сон, але коли маніяк почав кидатися на нього з сокирою, хлопець інстинктивно побіг, тим більше що сокира цілком реально встрягала в предмети.

Женя був у шоці і дав собі кілька секунд прийти до тями, щоб не наговорити дурниць під час дзвінка до поліції. Він зробив кілька глибоких вдихів та видихів. Серце, що намагалося вискочити з грудей, стало битися спокійніше, але не приємний біль, що давить, нікуди не подівся, а навіть навпаки збільшувався і зростав. Він намагався як міг пояснити диспетчеру все в максимально адекватному світлі, але чим більше вона ставила запитань, тим більше він говорив дурниць, які б навели будь-яку людину на думку, що хлопець під чимось або просто жартує.

А маніяк час даремно не гаяв. Судячи зі звуку, Потрошитель уже пробивався у двері кімнати. Тривога і паніка розтеклися по всьому тілу, і Женя зрозумів, що його серце здавлював біль цілком фізичний і реальний. Поліцію він викликав, але чи приїдуть вони раніше, ніж маніяк проб'ється до нього.

Під рев і крик Потрошителя сокира пробила двері у ванну. Женя заціпенів від жаху на стільки, що навіть не зміг закричати. Біль у серці хлюпнувся з новою силою по всій грудній клітці, і він відчув, як світ пропадає і гасне.

***

Потрошитель стягнув із себе маску і дістав телефон із кишені.

— Замовлення виконано. Можете заходити.

У квартиру зайшли друг та дівчина Жені. Вона сяяла від щастя та радісно оглядала величезну квартиру з гарним ремонтом.

— А він точно помер? Ви перевіряли ще раз?

— Ображаєте. У мене такий великий досвід у цих справах. Звичайно, я все перевірив ще раз. Правда, зазвичай замовники просять когось застрелити, і ваш випадок досить особливий, але мені навіть сподобався цей маскарад. Жаль, що не всі цілі мають таке слабке серце. — Сказав, посміхаючись чоловік. Поки він говорив, встиг зняти костюм і перевдягтись у звичайний одяг. Антураж сховав у велику чорну сумку, частину якої було заповнено грошима.

— Мені потрібно йти. Викликайте поліцію. Зітріть з обличчя ці посмішки. Це і у ваших, і в моїх інтересах, щоб поліція повірила, що ви випадково знайшли свого друга, у якого поїхав дах на іграх, і не витримало серце від галюнів, і що це він сокирою порубав усе поспіль.

Чоловік накинув на голову капюшон чорної вітрівки і швидко безшумно вийшов із квартири. Дівчина Жені радісно підстрибнула, ледве стримуючи крик радості і повисла на шиї друга Жені.

— Єгоре, мені просто не віритися, що це все правда. Цей виродок, зациклений на іграх, нарешті здох. За заповітом, який ви з ним склали на суперечку, ця квартира тепер моя. Це найкращий подарунок, який ти мені робив, коханий.