Все частіше шукаю у відповідь тишу...

Йде жінка

~~~~~~~~

Йде жінка по каштановій алеї,

Вона не вміє приборкати крок,

Летить,як журавель,за вирієм,

Всміхається до долі,всім на зло.

 

Вона звичайна,не наділена красою,

Не привертає зайвої уваги-

Не помічають люди її болю,

На одинокий погляд не зважають.

 

Вона гуляє з осінню у місті,

Вдивляється у листопадний цвіт,

Радіє,як дитина,природному намисту,

Що хмурий дощ на шию їй надів.

 

Вона гуляє по каштановій алеї,

Запам'ятовуючи кожний камінець,

В душі теплиться вогника надія-

Любов до неї теж колись прийде...

25.09.2022.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше