Ми приїхали на якесь місце. Тут так красиво, мені дуже подобається. Саша взяв мою руку і повів у якусь сторону. Був якийсь будиночок він дерев'яний, а біля нього озерце , яке було дуже великим, а біля озера був невеличкий столик, на ньому були два бокала і шампанське і їжа тут усе виглядало шикарно.
- Ти сам все приготував? - здивована від такої краси.
- Так я приготував, тільки мій сусід допоміг трохи з їжею, щоб нічого не охололо, поставив раніше, і тому я пізніше трохи приїхав до тебе, тобі не сподобалося? - подивився у мої очі, які зараз будуть литися рікою.
- Ти, що? Тут так красиво, що я б тут залишилася б назавжди. Така природа незвичайна - і це була чиста правда.
- Я хочу зробити тобі перший подарунок, бо у мене є ще один - Саша пішов в будинок і щось виніс таке незрозуміле, наче якась коробка, але, що там? - відкривай подарунок - він мені віддав в руки, поки я відкривала Саша наливав у бокали шампанське. Тут я відкрила, побачила.... Набір для малювання? Це те, що я мріяла завжди. Тут все є, що потрібно тільки для художників, від несподіванки, я обійняла Сашу, він був здивований, що я чуть би не задушила б від обіймів.
- Дякую тобі - це несподіваний подарунок, ти наче знав, що потрібно подарувати, але правда не потрібно було - сором'язливо знизила голову.
- Та ти, що я радий, що тобі сподобалося - це для мене головне. Мені не потрібен від тебе подарунок, ти для мене подарунок навіть краще за якогось подарунка. Ти моя принцеса!! - поцілував мене, а я навіть не відсторонилася сама захотіла, від так ніжно і так бажано цілував, що я не змогла ним насолодитися. Він такий ніжний, турботливий, а в одночас такий жаданий.
Ми так провели півдня насолоджуючись одне одним.
- Сонце, я хотів ще дещо сказати. Як я тобі говорив, що ти для мене дуже особлива, кохана, жадана. Я зрозумів за цей час - він прочистив голос, положив руку в кишеню, щось тримав в руці і став на одне коліно, що? Показує мені обручку - я зрозумів, що хочу, щоб ти поєднала моє серце, яке було до тебе наполовину, а коли ти з'явилася, ти поєднала мою половинку серця. Хочу, щоб біля нас бігали наші дітки - ми почали сміятися, а я плакати від такої несподіванки - щоб ми їх любили, і були б з ними. Ти вийдеш за мене заміж??? - він досі тримав обручку, а я не знала, що відповісти йому.
- Це так несподівано, я не думала, що це буде так швидко - у мене ллються сльози - ти такий ніжний, турботливий, жаданий для мене, з тобою я починаю закохуватися. Я знаю, що помилку в житті не зроблю, тому.... Так! Так! Так! Я вийду за тебе заміж!!! - він одягнув мені на праву руку обручку і ми цілувалися. Як же з ним мені добре...
Якщо сподобалася історія, то поставте зірочку, і напишіть коментар чи продовжувати історію, будь ласка 💙💛
#1788 в Молодіжна проза
#8588 в Любовні романи
#3316 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 16.01.2023