Глава 15

Ранок для мене завжди є недобрим тим, що потрібно прокидатися рано, бо ж до брата треба їхати. До мене подзвонив Саша, тому він має бути десь через хвилин двадцять біля мене. Тому поки він їде я вирішила вдягнутися по-особливому. Це будуть чорні шорти і біла футболка вкорочена, а взую чорні кросівки. Вплету волосся у довгий хвіст, намалюю губи ледь помітною помадою і все я готова.

- Маша, тут Саша приїхав, спускайся!!! - мама кричала з першого поверху.

- Добре, біжу.
Я бігом взяла з собою сумочку на плечі і вибігла на перший поверх. Саша був одягнутим, як я помітила так, само, як і я - це виглядало наче ми договорилися.

- Привіт, сонце! - привітався з усмішкою, і поцілував мені у щічку, напевно, я почервоніла.

- Привіт! Як доїхав? - перше, що спало на думку запитати, щоб перервати тишу між нами.

- Нормально.

І тут мама прийшла.

"Доцю, візьмеш з собою бульйону я зварила для Діми скажеш, щоб поїв, добре? - мама передала пакунок.

- Добре, передам. Ми вже йдемо - маму поцілувала у щічку - до вечора! - помахала рукою їй і ми пішли.

Саша вирішив взяти мене за руку і я зніяковіла трохи. Ну так мене ще не тримали за руку хлопці, що ж зробиш? Таке у мене життя. Ми підійшли до машини, і він поправив моє пасмо волосся, нахилився так близько, що відчула його гаряче дихання на моїй шиї. Тільки я перервала цей момент, бо тут люди ходять, батьки, напевно, стоять біля вікна? Це буде такий сором мені.

- Вибач, напевно, не потрібно було? - соромлячись він поцілував мені у чоло, обійняв швидко і відкрив для мене двері машини.

- Все нормально, просто тут і люди ходять, і батьки, можливо, бачать - сіла в машину, а Саша закрив за мною двері, і сам перейшов на іншу сторону, і сів в машину.

- Маша, ти знаєш, яка ти красива? - запитав у мене Саша, а я розімкнула плечі, що не знаю - ти просто неймовірна, коли я поруч з тобою, моє серце важко дихає, а коли я без тебе мені ще важче дихати. І знати, що ти далеко, і не зі мною для мене уже складно впевнитися, що з тобою все добре. Ти особлива для мене. Хоч ми незнайомі добре з тобою, але я відчув особливу енергетику від тебе. Ти найкраща!!! - він дивився мені прямо в очі, коли говорив такі щирі слова, я не знала, що мені відповісти йому.

- Ти так багато мені сказав того, що було потрібно. Ніхто такого не говорив, але з тобою мені добре, навіть дуже. Не хочеться, щоб кудись йшов чи їхав від мене - взяла його руку - ти мене теж особливий, дякую тобі - Саша підняв мою руку до свого обличчя і поцілував.

І тоді ми поїхали. Нарешті я щаслива!!! Поруч з ним відчуваю себе собою. 

Якщо сподобалася історія, то поставте зірочку, і напишіть коментар чи продовжувати історію, будь ласка 💙💛