Глава 12

Прокинулася у чудовому настрої. Тільки чую, як сваряться брат і Марина:

"- Що ти взагалі зробив???" - кричала плачучи Марина.

"- Так, я програв у карти і мені потрібно було виконати їхнє бажання, тебе закохати у себе!!!"- чую, як він кричить, я вже давно забула його крики.

"- Тоді я не бачу сенсу нам далі спілкуватися, ти негідник!!! Зрозумів? Я думала знайшла своє справжнє кохання, а ти виявився негідником? Я ж лиш благала кохання, а натомість, що? Брехню у твоїх очах??? - як плакала вона, мені так шкода було її, хотілося підтримати, тому вирішила вийти, але двері почали рипіти.

"- Ти давно не спиш?" - спитав брат, як почув, що я зайшла на кухню.

"- Так, давно не сплю" - ледь стримувала емоції.

"- Тобі потрібно їхати назад в гуртожиток ".

"- Це все, що ти хочеш мені сказати??? Що ти накоїв? Хіба ти мій брат? Я не пам'ятаю, що раніше бачила твій гнів, але ти зробив гірше, ти Марині розбив серце, якщо вона тобі не пробачить, то я її зрозумію, чесно!!!- дивилася на її, вона не може нічого сказати, тільки зрозуміла, що Марина хоче подякувати за підтримку.

"- Та робіть, що хочете. Хочете живіте, не хочете, не живіть. Ви мені не потрібні, зрозуміли? - він дивився на мене, але стільки болю завдав нам обом, що я не розумію Марининих відчуттів - Ви такі мені противні, любите тільки гроші, гроші, гроші!!! Заробляєш гроші, а вони хочуть витрачати, то на ліво, то на право. Кому ви там потрібні??? Тільки, напевно, собакам?" - він пішов і залишив нас у непорозумінні, що з ним сталося???.

Побачила Марину розбитою на підлозі і вирішила до неї підійти, обійняти. Тільки коли я її обійняли мої сльози почали знову повертатися, та, що ж це таке?

"- Дякую.... Але тобі потрібно їхати на навчання, тому я тебе проведу, і ти їдь" - обіймаючи говорила.

"- Ні, я не не поїду, краще побуду з тобою, ніж на навчанні".

"- Ні, ти їдеш до себе, я все сказала, збирайся!!!"- відповіла зі сльозами на обличчі.

Вирішила не перечити їй, і поїхала на навчання. Хоч, складно було, але все ж я Марину не кину, буду дзвонити часто, щоб не впадала у відчай. І так ледь дійшла до гуртожитка і зі сльозами заснула на ліжку. Поки не було дівчат....

Якщо сподобалася історія, то поставте зірочку, і напишіть коментар чи продовжувати історію, будь ласка 💙💛