Звернення до читачів

Любі мої читачі! Слава Україні! 

Я довго не приносила проодовження цієї історії, бо шукала шлях, як би зберегти достовірність. Так, я, як і багато хто з вас, вірила, що все закінчиться в травні. Бо і прогнози схожі були. Тож гадала, що зможу завершити цю історію та зберегти максимальну достовірність.

Але в умовах воєнного стану деякі висвітлені події не підлягають розголосу - у мене була спроба попрацювати з консультантом з військових питань. Це поперше.

А подруге, сюжетна гілка відвела моїх героїв у бік від справжніх подій. Так, у романі бійцям полку "Азов" відводилася своя лінія. Отже, я опинилася на перепутті, так би мовити.

Писати альтернативну історію війни - я вважаю, що не маю не це права, бо ми віримо в краще, але все ж не знаємо, як це буде відбуватися. А я хочу наголосити на достовірності. 

Спроба вивести лише романтичну гулку в таких умовах сюжету теж дуже важко, та й не душе чесно, як я вважаю.

Отже прийняла важке, але вірне рішення: історія буде дописана. З усією достовірністю. З оглядом на кожну подію, яка вже незабаром не буде вважатися порушенням військової таємниці. Але поки що я не маю жлдного морального права перетлумачувати події.

Колись настане день (дуже скоро, не сумніваюся!), закінчиться війна ()О.Є. І тоді я принесу вам цю історію у певному обсязі. Не омину увагою жодну подію та героїзм наших бійців. 

Навіть зроблю детальніші глави від прототипа Любомира. Так, він захищає нашу рідну Україну.

Історія, звісно, буде без переплат, для нас усіх.

Тож прошу, поки що залишайтеся поруч. Беріть до бібліотек, щоб не втратити. У день перемоги історія буде дописана з світловою швидкістю - це я вам обіцяю. Отже, скоро,

Все буде Україна!