Розділ 18

Мене зустрічала тільки мефрау В'їт, решта прислуги визирала з-за неприкритих дверей у велику вітальню і коридор, що веде до кухні. Звідти чувся гомін і розмови, а значить, в одному місці зібрався мало не весь будинок. Тільки біля дверей залишилася одна економка.

— Ваша світлосте, до нас дійшли чутки...

— Якими б вони не були, все правда, — зітхнула я. Працівники вочевидь чекали від мене добрих звісток, от тільки склалося все інакше. А я надто втомилася, щоб пояснювати й обнадіювати.

— І те, що Небесна діва спустилася і власноруч захистила короля? — економка злегка скептично смикнула бровою і склала руки на грудях. Вона явно стримувала посмішку. Так, зараз мені було не до жартів, але бачити схвильовані обличчя і розуміти, що вони чекають від мене пояснень, теж було не зовсім тим, чого хотілося.

— Дякую, Албердіно, — кивнула я, спроба злегка послабити напругу була вдалою. Хоча економка ризикувала. Не кожен жарт міг зараз припасти мені до вподоби. Якби Гейс сьогодні був сильно поранений або й того гірше, я б уже зірвалася. Дісталося б і охороні, і прислузі. — Ні, Небесна діва не спускалася, але я б не відмовилася від її милості...

— Ми всі щиро просимо в неї, щоб нещастя оминали цей дім, а його світлість швидше повернувся, — з повагою схилилася економка.

Я відчула укол совісті. Це природно, що я почувалася огидно і вразливо, особливо, коли зрозуміла, що ставкою в грі короля було життя Гейса. Але решта мешканців будинку, нехай не родичі, а всього лише працівники, теж непокоїлися. Багато хто працював на Гейса ще в Градині, наприклад, старий садівник, і добре мого чоловіка знав.

— Сподіваюся, незабаром ситуація вирішиться, — промовила я. — Мені теж не вистачає його поруч. А поки що...

— А поки що ми всі продовжимо виконувати свої обов'язки, — знову схилила голову економка.

— Добре. Джеррі привіз покупки, їх треба розібрати. М'ясо нарізати тонкими вузькими смужками й покласти в невисоку миску, птахів просто промити.

— Буде зроблено, ваша світлосте.

— І манеер Лапка... Хтось вже бачив його? — я пошукала поглядом кота, він зазвичай зустрічав мене, коли був удома. Але зараз ні на сходах, ні за вазами в коридорі його не було видно. Невже знову втік?

— Грета бачила його сьогодні на першому поверсі біля комори, — обнадіяла мене економка.

— Тоді частину м'яса в мисці принесить мені до кімнати через годину. Лапка прийде на частування, якщо він все ще вдома.

— Вам принести зміну одягу, ваша світлосте? — акуратно натякнула мефрау В'їт на мою форму сестри-помічниці. Я кивнула, переодягнутися справді не завадило, так само як і змити з себе переживання цього дня.

— Не бережете ви себе, його світлість навряд чи цьому зрадіє, — бурчала економка, віддаючи вказівки решті прислуги.

— Мене є кому берегти, як і цей дім, — мляво посміхнулася я у відповідь. — Охорону приставив сам король. Передай решті, що в вартових є правила, які всі в цьому домі повинні будуть виконувати. Потрібно ознайомитися.

— Звичайно, ваша світлосте, не турбуйтеся. Ми розуміємо, що ситуація складна і не хочемо її ускладнювати ще більше... Ходімо, вам відпочити не завадить...

Лапка з'явився, коли я вже лежала у ванній. Від води піднімалася пара, моя голова злегка паморочилася від гарячого повітря. Я відкинула її на м'який валик, зняла браслет із зап'ястя і збивала руками навколо себе піну, що майже розтанула. Пахло яблуками, дуже ностальгічний запах.

Як же хочеться повернутися в той ранок, коли ми просто лежали з чоловіком у ліжку і жодних вибухів і замахів не було! Вердомме!

Я доклала гарячі долоні до щік і відсторонилася від навколишнього світу. Перед уявним поглядом виник король. Значуща фігура, менталіст і страшна людина. Нещасна людина. Чи змогла б я жити, якби забрали в мене не тільки Гейса, а й дітей? Так, у нас не було дітей зараз, але ж уявити можна. От тільки чи потрібно уявляти настільки моторошну картину?

Менталіст такої сили, як Каспар-Банкрас де Ланен, здатний вирахувати будь-який замах, чиїсь злочинні думки від нього точно не приховати. Тільки от навіть у найсильнішого менталіста були обмеження. Наприклад, відстань до жертви або необхідність подивитися їй в очі. Ще можна вбити виконавця до того, як йому залізуть у голову. Або обмежувати доступ до інформації, суворо дозувати, що і кому буде відомо. Досвідченого менталіста це не зупинить надовго, лише заплутає, але допоможе виграти час його супротивникам.

Потрібно бути досить акуратним і підготовленим, щоб не потрапити у жодну пастку короля. Хто б не був цей невідомий злодій, він вочевидь діє не наодинці, має ресурси і дуже добре підготовлений. Йому відомо, як заплутати короля і як могли б діяти королівські вартові. Значить, уже стикався з менталістами? Або навіть із військами? Тільки проколовся він на дрібницях. У столиці, наприклад, не жив. І можливо, він навіть не з Фрейзелії?..

На прийом запрошені не тільки шляхетні роди і глави торгових домів, а й делегації з сусідніх країн. Діяти проти короля і зробити замах на життя Гейса може хто завгодно. Але що ж ми маємо в результаті?

Я насупилася і вдарилася об м'яку поверхню потилицею. Почуття розслабленості зникло. Що в підсумку намагався отримати той, хто затіяв те, що відбувається? Владу у Фрейзелії? Хтось зі спадкоємців вирішив швидше прийти до влади? Можливо, якби король не був менталістом... Але спадкоємців перевіряли на чистоту помислів. Гейс якось згадував про це. Король у принципі був до вподоби багатьом, не всім, але багатьом. Конфлікти, про які я чула серед пліток на прийомах?.. Так, цілком імовірно. Або все-таки сусіди?..