Сум і промінь надії

- Не зовсім, мала. - сказав Макс.-  Я хочу порадитись, може їй краще не говорити про це? Вона думає, що сьогодні чула його голос. І їй є для чого жити - щоб чекати його. А як ми скажемо, що він давно мертвий, ще й закатований? Ну насправді то капітан просить не казати. А я не знаю, чи так  правильно.

І Макс розказав мені те, що взнав від забудька.

Він скорочував, щоб не лякати мене, але казав про деталі, які потрібні для роботи.

А я ще скорочу. Й додам те, що з’ясувалося під час слідства. 

І ми з вами чудово обійдемося без деталей, бо вам буде страшно, а це нікому не допоможе.

Так от. Колись давно жив собі красень-мущина, улюбленець жінок. Пурхав, як метелик, з квітки на квітку. А від цього у квіток народжувалися…

Так, я здається починаю, як мій дідусь, коли я спитала, звідки беруться діти.

Так от, виправляюся. За красенем тягнувся розкішний шлейф з покинутих жінок, деякі з них були з його дітьми.

Потім красень постарів, а заробляти на себе не звик. Але ж у нас є закон. І він на боці слабких. Вирішив красень подати на аліменти до дітей. І почав їх розшукувати.

Знайшов кількох. За дивними законами генетики вони всі були - викапаний тато в молодості. Тобто не тільки красені, а ще й доходи їх неможливо було перетворити на аліменти. Тобто офіційно їх не існувало - доходів. 

Та й жила більшість на утриманні жінок. А з тих копійки не видереш старому татові на опохмілку.

Але були двоє дуже перспективних, тільки ще  й загадкових і небезпечних. Один тільки що відкинувся з зони й був в авторитеті у своїх братів по криміналу.

А другий, молодший,  бував тут тільки наїздами. І тато його зустрів біля готелю в місті, де й досі жив, і де жила його мати.

Синок приїхав ненадовго - навідати матір, і уже виїжджав.

Цей був  найласіший шматочок. Пещений, милий і ввічливий, а одяг і перстень на ньому вразили досвідченого тата якістю і ціною. 

Тато одразу вирішив, що цей син як раз взяв від нього все, в тому числі спосіб добути кусень хліба з маслом коштом  зовнішності, манер і жіночої схильності бачити гарну душу  за гарною зовнішністю.

Але саме цей синок повівся з татом так нечемно, як ніякий інший.

З ненавистю, яка здивувала його самого, він пригадав свою хвору матір і своє дитинство, коли хліб з маргарином були за щастя.

І сказав, що тепер нехай тато спробує маргарин. Сортів багато, якийсь та сподобається. 

Спустив тата за комір не нового, але все ще елегантного піджака до портьє і наказав ніколи й ні під яким приводом цього пана до нього не пускати.

Той пан ввічливо попрощався і подався до своєї останньої надії старшенького, авторитета й, хоч тато цього не знав, зберігача общака - своєрідного кримінального банку. І за сумісництвом - азартного гравця, який той общак трохи пощипав. І знаходився у тяжких роздумах, як  не втрапити на ножі заскоєне або в довічне рабство, щоб відробити програне.

Бо то у законі смертна кара і тортури  не існують А в його колах все є. 

Тому старший татусеві зрадів, як щасливій знахідці, коли той нажалівся на невідомого досі авторитетові родича. І сказав, що відчуває - той віддасть все, що має, як його притиснути, бо сентиментальний слабак. А ще й у нього за кордоном щось є недешеве, може й бізнес.

І тут авторитет склав два і два і побачив світло в кінці тунелю.

Брат схожий на нього. Нехай не повністю, але на фото ніхто нерозбере а вжитті й поготів. як не придивлятися. Чистий перед законом, має документи на виїзд, банківські рахунки й взагалі чисту біографію.

І якщо десь пропаде один кримінальний авторитет, а з ним зникне общак, то труп нехай спочатку знайдуть, а потім  розпитують.

А якщо десь з’явиться на публіці  простий бізнесмен, то он звідки гроші - давно у банку й бізнес чистий.

Авторитет з досадою згадав, що у єдиному місці, де можна гарно допитати й провернути діло, уже сидить якесь чмо з якихось органів, яке вчорма мало необережність попастися і не хоче чути аргументів про співпрацю. 

Але чекати, поки тому капітанові, якого видала їм одна криса, нададуть аргументи, від яких не можна відмовитися, тепер не можна.

Бо тут уже не до криси, уже нові горизонти відкрилися.

І  вдячно прирізавши тата, поставивши свічку за упокій рідної душі, що стала так в пригоді, Вдячний син доручив прив’язати рельси поновіше до його ніг, коли топитимуть труп в затоці. А сам  авторитет перестрів братика на прогулянці, здивувався схожості, завів бесіду, довів то провулка, оглушив і  перекинув через паркан  готелю, а потім затяг до гаража.

Де уже був забудько, який тоді ще все пам’ятав.

Треба сказати, тримався Арсен довго, не хотів розлучатися з нажитим нечесною працею.Та й збагачувати ката теж не хотів.

Але  все ж і план наступного шлюбу разом з розробкою неординарного весілля, й покроковий алгоритм захоплення грошей і активів нареченої,  і банка з камінцями, і план переводу грошей в камінці, йі контакти тих, хто їх передає, і номери рахунків - все перейшло в спадок від молодшого до старшого з братів.

І ще вказівний палець молодшого. Бо то був шифр до деяких сейфів у банках.

Але як діло дійшло до того, де запаси камінців, то братик, який точно знав, що в живих його не залишать і тільки більше мучитимуть, затявся.

Старший знав, що постійно тиснути не можна. Бо зламається й помре, нічого не сказавши.

І авторитет,  зоставивши дешеву кулькову  ручку родичеві,  звелів на газеті, якими була товстим шаром  вкрита підлога гаражу, намалювати план схованок в деталях. А він піде пообідає,  бо заморився мати справу з придурком, що не хоче легкої смерті.

Він зоставив стерегти  цих двох невдах одного з корешів, а з другим навідав готель під виглядом молодшого брата і в його одязі.

І все пройшло успішно. В  номері й справді виявився схов з баночкою, а в ній - камінці. А також повна шафа одягу, документи й усе, що було потрібне, щоб перевтілитися в брата.